Хто такий балобан

Балобан досягає 60 сантіметрів у Довжину, его вага может перевіщуваті 1200 грам, розмір крил у розмахом более 1 метра. Найчастіше птах має Бурий колір, у виняткова випадка зустрічаються особини з рудуватім відтінком.

Очі у Великої сокола мают темне Забарвлення. Дзьоба и кігті - це головна оздоба Хижак. Смороду мают сінювато-чорний відтінок. Живе балобан на скелях або тих деревах, будуваті гнізда самостійно НЕ Вміє, тому воліє займатись кінуті гнізда або вступає в бой и віганяє господарів з житла. Причому вігнаті зі свого гнізда ВІН может НЕ Тільки дрібну птицю, но и великого орла-могильника, Який НЕ поступається балобанов в розмірах и сілі.

Орнітологі помітілі, что орел-могильник смертельно боїться балобана и намагається залишитись непоміченім або Швидко ретірується, як Тільки великий сокіл почінає набліжатіся.

Своє житло балобан захіщає від хижаків. Если в гнізді знаходяться пташенята, а Карпенко крадеться лисиця, сокіл безстрашно нападає на великого звіра, даже если ВІН у декілька разів перевершує его самого за величиною.

Пташенята у балобана з'являються в кінці весни або на качану літа. Во время насіджування яєць самець балобана годує самку. Вілупіліся пташенят пара вігодовує разом.

Через півтора Місяці пташенята почінають самостійно літаті и полюваті. Через два-три роки смороду створюють Вже свои сім'ї, Які НЕ руйнуються до кінця днів.

Харчуються балобанов дрібною дичини, ховрашки, ящіркамі, но могут полюваті и на більш великих звірів. Без Особливе зусіль ловлять зайців, ховрахів.

Найбільшими сокіл Поширення на Півдні Сібіру, в Предбайкалье и Забайкаллі, в Селенгинской степи, на ВСІЙ территории Казахстану.

На качану жовтня зграї птахів почінають кочуваті. Смороду утворюють скупчення в Селенгинской степи вздовж кордону России та Монголії.

Низька ЧИСЕЛЬНІСТЬ балобанов заставил орнітологів серйозно задуматись про розведенні Великої сокола. У 1990 году в заповідніку Галичья Гора Створений розплідник.