Хто такий "біжить по лезу" Оскар Пісторіус

Оскар Пісторіус народився в 1986 році в Йоганнесбурзі. У хлопчика був вроджений дефект - відсутність обох малогомілкових кісток. Лікарі наполягали на ампутації обох ніг нижче коліна, причому радили зробити це якомога раніше, щоб прискорити адаптацію дитини. Батьки майбутнього чемпіона дали згоду на операцію, коли Пісторіусу було всього 11 місяців, а у віці 13 місяців він вже носив спеціальні протези.

Оскар відвідував звичайну школу для хлопчиків, де активно займався спортом. Незважаючи на фізичний недуг, він захоплювався регбі, тенісом, бігом, водним поло, боротьбою. Отримавши травму коліна на шкільних змаганнях, Пісторіусу довелося відмовитися від деяких спортивних дисциплін, зокрема, від такого улюбленого їм регбі.

Тренер звернув увагу, що юнак показує дивовижні результати в спринтерських забігах, і порадив йому зосередитися на цьому виді спорту. Першим великим міжнародним стартом для Пісторіуса стали Паралімпійські ігри в Афінах у 2004 році. Там спортсмен завоював дві нагороди: бронзову медаль в забігу на 100 метрів і золоту на дистанції в 200 м. Однак спортсмен не збирався зупинятися на досягнутому. Почавши виступати на змаганнях для звичайних бігунів, Пісторіус продемонстрував небувалі результати: на римському турнірі в 2007 році він завоював «срібло» на дистанції в 400 метрів.

Здавалося б, череда успішних стартів на змаганнях для звичайних бігунів віщувала Оскару Пісторіусу блискучу спортивну кар'єру, проте в 2008 році Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (IAAF) вирішила відсторонити спортсмена від участі в турнірах, не призначених для осіб з обмеженими можливостями. Її рішення грунтувалося на дослідженнях, які стверджували, що легені і пружні протези дають Пісторіусу перевагу перед звичайними бігунами.

Для бігу спортсмен використовує розроблені исландскими фахівцями протези «Гепардовие гнучкі ноги» (Cheetah Flex-Foot) вартістю більше 30 тис. Доларів. Завдяки їм за Пісторіус закріпилося прізвисько «Той, що біжить по лезу бритви». Ці протези виготовлені з вуглепластика, який є міцним, але дуже легким матеріалом. Незважаючи на деякі переваги, які вони дають бігунові, протези в той же час ускладнюють участь у змаганнях, створюючи труднощі на поворотах і сповільнюючи старт. Ці аргументи допомогли Пісторіусу оскаржити рішення IAAF, звернувшись до Спортивного арбітражного суду.

Спортсмен не зміг кваліфікуватися на Олімпіаду в Пекіні, проте він взяв участь у Паралімпійських іграх 2008 року. Ці змагання принесли Пісторіусу 3 золотих медалі та паралімпійський рекорд на дистанції 400 метрів. Продовжуючи посилені тренування, спортсмен прагнув до виконання заповітної мрії - виступити на літніх Олімпійських іграх. 2011 ознаменувався для Оскара Пісторіуса ще однією перемогою: він став першим у світі паралімпійцем з ампутованими ногами, який зумів пробігти дистанцію в 400 метрів швидше, ніж за 46 секунд.

Особистий рекорд, встановлений спортсменом в невеликому італійському містечку Ліньяно (45,07 секунд на 400-метрівці), дозволив йому кваліфікуватися на Чемпіонат світу з легкої атлетики 2011 року та Олімпіаду в Лондоні. Виступивши на чемпіонаті світу в півфіналі естафети 4x400 м у складі збірної ПАР, Пісторіус став його срібним призером.

Головною подією 2012 року для спортсмена став виступ на Олімпійських іграх. В індивідуальних змаганнях Оскар Пісторіус не зміг пробитися у фінальні забіги, проте йому пощастило взяти участь у фіналі чоловічої естафети 4x400 м у складі збірної своєї країни. Оскару дістався заключний четвертий етап. За підсумками естафети команда ПАР посіла восьме місце. Незважаючи на невдалий виступ на Олімпіаді-2012, Оскар Пісторіус на особистому прикладі довів, що фізичний недолік не повинен бути перешкодою на шляху до виконання мрії.