Як привчити цуценя проситися на вулицю

Кожна дитина мріє про собаку. Але переконати батьків дозволити купити цуценя вкрай складно. Як умовити маму завести собаку, я не здогадувалася. На допомогу прийшов випадок. Наша маленька сусідка прибігла до нас, вся заплакана, тримаючи в руках згорток. Виявляється, її дідусь збирався втопити бідолаху і потрібно було її рятувати.

Так моєї першої собакою стала не вівчарка, що не пудель і не коллі, а чорна дворняжка. У ній була присутня помісь болонки і тер'єра. Міккі, так я назвала свою улюбленицю, оселилася в квартирі. Від роду їй було трохи більше місяця. Не встигла собака обжитися у нас, так тут же почалися проблеми в сім'ї. Моїх батьків напружувало, що собака ходить в туалет, де попало. Звичайно, вона була маленька, і я їй прощала цю погану рису. Але треба було привчати цуценя до гігієни і охайності.

У численних посібниках з собаківництва на тему "як привчити цуценя проситися в туалет" я так і не знайшла відповіді на своє животрепетне питання і вирішила діяти сама. Побачивши, що Міккі зробила чергову калюжу або купку, я тикала її носом прямо туди. Може, й жорстоко, собаці це явно не подобалося.

Дресирування собаки тривала більше місяця. Іноді мені було навіть шкода її. Що поробиш, життя в квартирі накладала свій відбиток. Нарешті, я дочекалася результатів своїх зусиль. Я змогла навчити собаку проситися на вулицю. Калюжі, звичайно, іноді траплялися, але все рідше. Вже до року собака стала зовсім самостійною і охайної і жодного разу мене не підвела. Виявляється, можна і дворняжку навчити проситися в туалет і вести себе не гірше породистої собаки! Вигулювала я її три рази на день. Цього цілком достатньо для того, щоб прогулятися і справити нужду на вулиці.

До речі, прожила моя собака 13 років і померла від старості.