ЯК вести облік в громадському харчуванні

Багато людей, що приходять в пункт громадського харчування, обурюються цінами на готову продукцію. Ці люди не враховують додаткових витрат подібних закладів. Процес ціноутворення в них явялется досить складним.

Інструкція

На жаль, нормативних документів, присвячених обліку даного виду діяльності, складено дуже мало, а підводних каменів в цій області може бути досить багато. Ціни в громадському харчуванні встановлюються як на сировину, так і на готову продукцію. Вартість покупки тут формується так само, як і в роздрібній торгівлі. Це відпускна ціна постачальника, плюс вартість акцизів, ПДВ, митних платежів, транспортних та інших витрат із закупівлі та транспортуванні. Крім того, в підсумкову ціну необхідно включати витрати на оренду приміщення, заробітну плату персоналу і комунальні платежі.

Щоб уникнути втрат продукції всередині виробництва використовують так звану облікову ціну. Облікова ціна необхідна для того, щоб забезпечувати контроль над рухом товарно-матеріальних цінностей в системі матеріальної відповідальності: в коморі, на виробництві та в буфетах цінності повинні бути списані за видатками за тими цінами, за якими вони були оприбутковані.

Нарешті, найголовнішим у веденні обліку для громадського харчування є формування роздрібної ціни. Роздрібна ціна - це ціна, за якою товари продаються кінцевим споживачам. Складається вона з вартості придбання товарів і єдиної торговельної націнки, розрахованої для підприємств громадського харчування.

Ведення обліку общепита відбувається за попередньо складеним планом. Спершу потрібно зафіксувати всі понесені витрати. Не тільки на закупівлю продукції і заробітну плату робітникам, а й оренду приміщення, податки і тек далі. Наступний пункт - скорочення можливих збитків і втрат виробництва. Це і точний розрахунок необхідної кількості закупівель, щоб нічого не зіпсувалося, і призначення матеріально відповідальної особи у разі розкрадань або псування майна. Потім йде формування підсумкової ціни продукту- тієї самої роздрібної ціни, про яку йшлося вище.

Є ще один важливий пункт плану - розподіл прибутку. Частина прибутку хороший керівник залишає на подальшу модернізацію виробництва, премії робітникам і так званий резервний фонд, який може бути використаний при виникненні непередбаченої ситуації.