ЯК говорити, щоб діти слухали :: Виховання і навчання дитини

Іноді маленькі діти не чують своїх батьків. Можна повторять багато разів одне і те ж, можна навіть кричати, але ефекту не наступає. Будь-якому батькові потрібно навчитися говорити так, щоб малюк слухав і чув те, що ви хочете до нього донести. Цей же навик стане в нагоді, коли маленької людини потрібно чимось зайняти, і тоді на допомогу приходять казки, мовні ігри.

Інструкція

Намагайтеся завжди говорити спокійно. У будь-якому віці приємніше чути спокійний голос, ніж вигуки або істеричні заяви. Що б не відбувалося, не підвищуйте голосу. Це необхідно робити, навіть коли дитина поводиться не правильно, підвищені тони не допоможуть. Цей прийом використовують вчителі та вихователі, вони знижують голос і починають щось розповідати. Автоматично всі перестають навколо розмовляти, починають прислухатися. Крик ж ігнорується набагато частіше.

Щоб дитина вас почув, опустіться на його рівень. Батьки говорять багато і з усіма, іноді зі знайомими, коли малюк поруч, іноді по телефону. Якщо ваші слова спрямовані до чаду, спустіться до нього, не просто подивіться вниз, а саме присядьте, щоб сказати очі в очі. Також його можна підняти на руки, щоб спілкування відбувалося на одному рівні.

Не кричіть йому вслід. Не потрібно намагатися щось сказати, коли він в іншій кімнаті. Спілкуйтеся як і з дорослими, підійдіть ближче і скажіть. Спроба докричатися не потрібна, необхідно бути в контакті. При цьому не завжди прийти повинні ви, іноді й сам малюк повинен наблизитися. Це має бути відпрацьовано: якщо мама щось говорить, потрібно відразу підійти ближче, щоб все почути.

У віці до 3 років люди більше розуміють дії, ніж слова. Якщо ви намагаєтеся щось пояснити, використовуйте ще й наочні приклади. Наприклад, згорнувши бійку в пісочниці, не кажіть, що не можна смикати когось за волосся, дитина цього не почує. Потрібно показати, що по голові можна тільки гладити. Але не захоплюйтеся негативним прикладом, не показуйте, що якщо так зробити, то буде боляче.

Намагайтеся говорити про позитивний. Просте спілкування, цікаві історії, веселі пісеньки покращують атмосферу. Але бувають випадки, коли батьки мало часу проводять разом, і майже всі слова, що вони говорять, є наказами та зауваженнями. Звичайно, їх не уникнути, але пропорційно їх має бути менше, ніж інших приємних моментів у спілкуванні.