Як визначити відмінювання і обличчя

Особи дієслова залежать від суб'єкта дії. Ним може бути сам мовець («я пишу»), тоді дієслово вживається у формі 1-го особи од. числа. Дія, вироблене групою осіб, серед яких знаходиться мовець, тоді виражається формою 1-го особи мн. числа («ми пишемо»). Якщо дія проводиться одним співрозмовником, то дієслово виступає у формі 2-ї особи од. числа («ти пишеш»), а якщо декількома співрозмовниками або групою осіб - то 2-го особи мн. числа («ви пишете»). Дія, яка вчиняється тим, хто не є ні мовцем, ні співрозмовником, виражається 3-му особою од. числом («він / вона пише»), якщо ж виробники дії виступають в кількості більше одного, вживається форма 3-ї особи мн. числа («вони пишуть»).

Дієслова теперішнього і майбутнього часу дійсного способу представлені у всіх шести формах. В минулому часі, а також в умовному способі показниками особи є особисті займенники («я писав», «ти писав», «він / вона писал (а)», «ми писали», «ви писали», «вони писали») .

У залежності від різних голосних у складі закінчень, дієслова теперішнього і майбутнього простого часу (за невеликим винятком) поділяються на перше і друге відмінювання.

До першого дієвідміні відносяться дієслова, які мають такі флексії: в однині - в 1-му особі «-у», «-ю» («беру», «колю»), у 2-му особі «- (е) їси »(« береш »,« колеш »), в 3-му особі« - (е) ет »(« бере »,« коле ») - у множині - в 1 особі« - (е) їм »(« беремо »,« колемо »), у 2-му особі« - (е) ете »(« берете »,« колете »), в 3-му особі« -ут »,« -ють »(« беруть »,« колють »).

До другого дієвідміні відносяться дієслова з флексиями: в однині - в 1-му особі «-у», «-ю» («сушу», «пилю»), у 2-му особі «-ішь» («сушиш», «пилішь»), в 3-му особі «-іт» («сушить», «пилить») - у множині - в 1-му особі «-им» («сушимо», «пиломості»), у 2- м особі «-іте» («сушіть», «пиліте»), в 3-му особі «-ат», «-ят» («сушать», «порошать»).

Відмінності голосних в закінченнях першого і другого дієвідмін виразно проявляються в сильній позиції або під наголосом. Тому при визначенні відмінювання дієслів з ненаголошеними флексиями користуються таким правилом: всі дієслова з інфінітивом на «ить», окрім «голити», сім дієслів на «-еть» («вертіти», «бачити», «залежатиме», «ненавидіти» , «образити», «дивитися» і «терпіти») - і чотири з інфінітивом на «ать» («дихати», «гнати», «чути», «тримати») відносяться до 2-го дієвідміні. Всі інші відносяться до першого.

У російській мові є дієслова, що не відносяться ні до першого, ні до другого дієвідміні («є», «бути») або об'єднуючі закінчення обох дієвідмін («хотіти», «бігти»). Традиційно, вони називаються Правопис.