Вважати, що казахстанці живуть однаково на всій території країни помилково. Тут, як і в Росії, по добробуту регіони дуже неоднорідні. Якщо ви приїдете в Астану або Алма-Ату, то побачите сучасні мегаполіси з налагодженою інфраструктурою. Але якщо ваше відвідування обмежиться тільки цими містами, то враження про країну виявиться не зовсім вірним. Інші великі населені пункти такі, як Кустанай, Павлодар, Караганда, виглядають цілком заурядно і принципово не відрізняються від багатьох російських обласних центрів.
Відвідуючи різні регіони Казахстану, іноді складається враження, що тут з часів Радянського Союзу мало що змінилося. Обстановка розташовує до ностальгії. Дружба народів, турботливі керівники країни, все це досі є в Казахстані. Але має місце і свій особливий національний колорит. Активно працюють казахські культурні центри та школи, де викладання відбувається виключно державною мовою.
Казахстан є активним учасником створення Євразійського Союзу. Єдина валюта, економічна політика, відкриті кордони з Росією та іншими учасниками - все це в невизначеній перспективі. Зараз інтеграція переважно тільки на папері. Залишається сподіватися, що в недалекому майбутньому жителі Росії та Казахстану зможуть їздити також легко один до одного в гості, як колись у Радянському Союзі.
Історично степові жителі займалися скотарством. У Казахстані й донині сільські жителі пасуть коней, баранів, корів. У південних регіонах розводять верблюдів. Землеробство також розвинене в Казахстані. У північних областях вирощують овочі та зернові. На заході росте кукурудза, соняшник, а також багато видів овочів. У південній частині республіки вирощують бавовник, тютюн, рис, фрукти.