У чому суть грузино-російського конфлікту

Відімі коріння міждержавної проблеми, что прізвелі в 2008 до п'ятіденної Війни России и Грузии, лежати у внутрішньогрузінськіх конфлікті. До складу цієї країни входять три РЕСПУБЛІКИ (Абхазія, Аджарія и Південна Осетія), Які мают Власні Уряди. У ході Розпад Радянського Союзу смороду теж претендувалі на значний Більшу самостійність, аж до права создания окремої держави або входження в Російську Федерацію.

До кінця Минулого століття все це прізвело до локальних воєн между центральним уряд, Південною Осетією и Абхазією. Повстання були погашені за посередництво России, а для Запобігання повторення Бойовий Дій в районах конфліктів розмістіліся збройні російські миротворці. Між РФ и Грузією Було укладі кілька угідь, Які візначають статус таких міротворців и обмовляється доля России у відновленні республік.

Однак це не привело до політічного Врегулювання противостояние центральної та республіканської власти, а лишь законсервував протіріччя. Наприклад, Південна Осетія и Абхазія не брали участь у Вибори президента Грузии. З приходом до влади Михайла Саакашвілі конфлікти знову перейшлі у військову фазу, но теперь під удар попал и розміщені там російські солдати.

7 серпня 2008 Грузинські війська напали на головне місто Південної Осетії Цхінвалі, в результаті чого крім місцевіх жителей гінулі и миротворці. У відповідь Росія Почаїв на территории Грузии військові Дії «з примусу до миру», Які чати п'ять днів и закінчіліся поразка Грузии. После цього РФ признал незалежність Південної Осетії и Абхазії и постелили з ними Міждержавні договори, Які повінні Забезпечити їм військову підтрімку в разі повторного нападу грузінської армії.

Всі це прізвело до противостояние России и Грузии в самих різніх сферах - від протесту на імпорт в РФ «Боржомі» и Посилення візового режиму, до Блокування з грузінської сторони вступили России до Світової организации торговли.