Щоб вільно подорожувати Європою, необхідно отримати так звану шенгенську візу. Цей документ діє на території всіх держав, що підписали відповідну угоду, яка скасовує паспортний контроль між сусідніми європейськими країнами.
До Шенгенської зони входить більше двадцяти держав, що утворюють спільний кордон, перетнути яку можна лише за умови отримання шенгенської візи хоча б одного з них. Багато мандрівників, які планують відвідати не одну державу Європи, задаються питанням: для якої країни в цьому випадку слід оформляти візу і чи можна це зробити самостійно? Тим, хто розраховує побачити всю Європу, а не окрема держава, рекомендується оформити шенгенську візу для тієї країни, в якій планується пробути найдовше. Якщо ж таке місце визначити важко, візьміть дозвіл для тієї країни Шенгенської зони, яка стане початковим пунктом подорожі. Отримавши візу, ви знаходите можливість без перешкод переміщатися по території Європи. Якщо ви не наважуєтеся доручити питання про збір необхідного пакету документів та отримання візи туристичній фірмі, зверніться в консульство обраної вами країни. Враховуйте, що практично кожна держава шенгенської зони має свій регламент оформлення візи, включаючи спосіб звернення, перелік документів та терміни підготовки дозволу. Уточніть всі ці основні моменти в консульстві. Щоб отримати шенгенську візу самостійно, необхідно для початку мати підстави для відвідування хоча б однієї з європейських країн. Якщо ви розраховуєте всього лише ознайомитися з визначними пам'ятками та пам'ятними місцями країни, вам знадобиться туристична віза. Для її отримання уявіть в консульство інформацію про майбутнє місцезнаходження за кордоном. Це може бути, наприклад, адресу, вказану у запрошенні від живуть в Європі родичів або друзів. У деяких випадках потрібно докласти до пакету документів те, що може послужити доказом відносин (листи, фотографії і т.д.). Можна в'їхати в Шенгенську зону і без офіційного запрошення, але тоді попередньо необхідно забронювати номер в одному з готелів даної країни, представивши в консульство підтверджуючий документ. Найчастіше достатньо роздрукованого на принтері адресованого вам електронного листа з підтвердженням бронювання і реквізитами готелю. Цілком імовірно, що співробітники консульства вимагатимуть підтвердження вашого наміри повернутися після поїздки на батьківщину - нелегальна еміграція в Європі не вітається. Аргументом на вашу користь може стати наявність стабільної роботи з гарантованим високим доходом, що може бути відображено в довідці про середній заробіток або довідці про доходи, виданої податковими органами (для підприємців). Кращим підтвердженням платоспроможності, якщо і цей момент потрібно відобразити в документах, стане банківська виписка про наявність у вас на депозиті грошових коштів. Подаючи документи в консульство, приготуйте також сам паспорт для проставлення візи та фотографії. Термін дії запитуваної візи розрахуйте, виходячи з того часу, який ви плануєте провести в закордонній поїздці, приплюсувавши до нього для страховки два-три дні на випадок настання непередбачених обставин. Будьте готові до можливої відмови в отриманні шенгенської візи. Така ймовірність існує, але не завжди привід для відмови відповідає життєвій логіці. Щоб звести можливість відмови до мінімуму, в поданих документах вказуйте лише абсолютно достовірні і перевіряються дані. Якщо ви будете дотримуватися цих рекомендацій, то напевно отримаєте візу, а разом з нею і зручну можливість відвідати нові країни і отримати незабутні враження від поїздки.