У 1994 році російсько-французька військова драма «Стомлені сонцем» викликала фурор в кіноспільноті і отримала «Оскар» як кращий іноземний фільм. Незважаючи на те, що фінал картини був цілком однозначний, через кілька років режисер Микита Михалков вирішив повернутися до історії комдива Сергія Котова, його дружини Марусі, дочки Наді і друга сім'ї, який опинився зрадником, співробітником НКВС Митею. У 2010 році на екрани вийшло продовження «Стомлених сонцем». Друга частина трилогії під назвою «Предстояння» стала станом на 2012 рік самим високобюджетним російським фільмом.
Заключна картина, «Цитадель», повинна була з'явитися в широкому прокаті в листопаді 2010 року, проте прем'єру з деяких причин перенесли на 2011 рік. Фільм знімали паралельно з «Предстояння», в ньому взяли участь всі основні актори, задіяні в перших «Стомлених сонцем»: Микита Михалков в ролі Котова, Надія Міхалкова в ролі його дочки Наді, Олег Меньшиков в ролі Миті. Єдиною новою актрисою, яка зіграла вже відомого персонажа, стала Вікторія Толстоганова. Вона приміряла на себе образ дружини Котова Марусі замість Інгеборга Дапкунайте, яка не погодилася на вимогу режисера відмовитися заради зйомок від участі в реаліті-шоу «Великий брат».
Підготовка до «Цитаделі» посіла у акторів чимало часу і зажадала від кожного певної мужності і старанності. Надія Міхалкова, чия героїня стає на війні служить медсанчастини, проходила практику в госпіталі імені Бурденка, навчаючись розкривати ампули з ліками однією рукою. Дмитро Дюжев, який зіграв білоруса, брав уроки білоруської мови. А Вікторія Толстоганова в спішному порядку приходила у форму після пологів, так як за час зйомок встигла стати двічі мамою і завагітніти третім малюком.
Фільм знімали як в павільйонах «Мосфільму», де була збудована дача Котова, так і на натурі, в основному в Гороховце, на річці Клязьма, де був відбудований міст, церква (згодом визрівання в кадрі) і стометрова цитадель.