Дослідники зійшлися на думці, що представник XVIII династії Нового царства, що правив не більше дев'яти років, помер, не досягнувши двадцятирічного віку. Настільки рання смерть дала вченим підстави припустити, що причини відходу фараона з житті не були природними. Побічно на факт насильницької смерті вказує та обставина, що під час малолітства Тутанхамона фактично країною правив регент Ейа, який прийняв вищий державний пост після кончини молодого фараона.
Обстеживши муміфіковане тіло Тутанхамона, фахівці не змогли прийти до єдиної думки про причини смерті. Одні називали в якості такої травму ноги, отриману фараоном на полюванні. Інші стверджували, що правитель Єгипту помер після захворювання важкою формою малярії. Підтвердженням останньої гіпотези стали різноманітні зілля, що застосовувалися древніми єгиптянами для боротьби з малярією, які виявилися в гробниці. Не можна виключити й інші версії, пов'язані з отруєнням або травмою черепа.
Сучасні експерти в галузі кримінології з упевненістю можуть стверджувати лише, що фараон помер раптовою і неприродною смертю. Слід зазначити поспішність, з якою проводилося поховання, порушення ритуалу, дуже скромні розміри і незавершеність гробниці, що зовсім не личить статусу правителя. Стіни гробниці розписані нашвидкуруч і з великою недбалістю. Бальзамування тіла Тутанхамона також вироблялося неакуратно, причому деякі ознаки можуть вказувати на можливе приховування слідів убивства.
Остаточна крапка в питанні про причини смерті молодого фараона ще не поставлена. Дослідники розраховують уточнити дані, використовуючи сучасні методи, включаючи радіологічні, генетичні, а також комп'ютерну томографію. Тільки всебічний і комплексний аналіз дозволить зробити правомірний висновок про те, чи був Тутанхамон убитий, наприклад, в результаті змови або ж він став жертвою невиліковного захворювання.