? НІЖ відомий Віктор Цой і група "Кіно"

Віктор Цой відомий насамперед як лідер культової музичної групи «Кіно», що завоювала величезну популярність в СРСР наприкінці 1980-х років. І пару десятиліть потому шанувальники як і раніше залишають напис «Цой живий» скрізь, де тільки можна, причому не тільки на пострадянському просторі. У чому ж його феномен?

Група «Кіно» з'явилася в 1981 році, коли було перейменовано тріо «Гарін і гіперболоіди». Тріо потім стало дуетом, куди входили Віктор Цой і Олексій Рибін. Дебют їх відбувся на сцені ленінградського рок-клубу. Незабаром група записала альбом «Сорок п'ять».

У 1984 р складу групи включав вже чотири людини: приєдналися басист Олександр Титов, ударник Георгій Гур'янов і гітарист Юрій Каспарян, що замінив Рибіна. Зі своєю новою програмою на 11 ленінградському рок-фестивалі «Кіно» стали сенсацією, відкриттям. Склад групи остаточно оформився в тому ж 1984, коли бас-гітарист Ігор Тихомиров замінив Титова.

Справжня популярність групі і Віктору Цою прийшла в 1988 р після виходу альбому «Група крові». Рок-музика в ті роки все-таки для СРСР була ще нова, а нове має властивість звертати на себе увагу. Людям подобалося відчувати приналежність до так званого «андеграунду» і духу протесту. Музика ще не була настільки комерційно орієнтованої. Молодим людям Цой здавався «своїм хлопцем» через зовнішньої скромності і простоти, щирості.

Слухачі відзначають, що пісні «Кіно» були актуальні для того часу і багато в чому зберігають свою актуальність через роки. Тексти, які писав Цой, були одночасно романтичними і реалістичними, мелодійними. Люди впізнавали в них самих себе.

Особистість самого Цоя зіграла важливу роль в популярності колективу. В інтерв'ю він розкривав слухачам свою позицію. Наприклад, він говорив, що головне - внутрішня свобода і внутрішній комфорт, а не зовнішній. Людям могло це імпонувати, враховуючи не завжди прості умови життя. У текстах його пісень також піднімалися складні проблеми, в тому числі громадські й політичні.

Так, на фестивалі 1984 кращої антивоєнної стала пісня «Я оголошую свій будинок без'ядерною зоною». Про політичному значенні музики колективу говорить той факт, що КДБ вніс «Кіно» в список найбільш ідеологічно шкідливих груп. При цьому Цой ні за що не агітував і ні до чого активно не закликав, а тільки говорив про підвищення рівня свідомості. Він вважав, що рішення своїх проблем людина носить перш за все в собі самому. А щоб змінити світ, спочатку потрібно провести зміни в собі. На думку відомого музиканта Ігоря Талькова, Цой мав здатність вкласти в одну строчку весь необхідний сенс.

Частина критиків відзначає, що група не відрізнялася якимось високим рівнем виконання, а Вікторія не був геніальним вокалістом. Група «Кіно» - приклад того, як популярність приносять смислова наповненість музики в поєднанні з простотою текстів, загальна енергетика пісень і харизма музикантів.

За своє життя лідер «Кіно» встиг також знятися в декількох кінокартинах. Фільм «Голка» навіть опинився на другому місці в прокаті радянських фільмів. Таким чином, і через цю сферу культури Цой поширив свій вплив.

У 1990 р життя Віктора закінчилася в автокатастрофі. Той факт, що музикант помер молодим, як це часто буває, зробив його ще популярнішим. У свідомості шанувальників старих і нових залишається його ідеальний образ.