? НІЖ прославилася Ліля Брік

Одну з найбільш знаменитих жінок XX століття, перед чарівністю і розумом якої схилялися багато визнаних генії світового масштабу від Федора Шаляпіна до Ів Сен-Лорана, Лілю Брик найчастіше згадують разом з ім'ям Володимира Маяковського. Вона довгі роки була його цивільною дружиною й музою, що надихнула поета на самі проникливі й емоційні вірші про кохання.

Ім'я Лілі Юріївни Брик, яка померла вже більше сорока років тому, досі спливає в статтях і дослідженнях, присвячених літературі і, зокрема творчості Маяковського, про неї самої зняті фільми, написані статті та книги. Однією з головних загадок жінки, яку важко було назвати красунею в традиційному сенсі цього слова, була гіпнотична влада, якій підпорядковувалися всі, хто спілкувався з нею. Дивно, але практично всі книги та статті мали тільки одне джерело - спогади самої Лілі Брік.

Обивателя завжди цікавила ситуація, в якій Ліля, будучи офіційно одружена з Осипом Бриком, стала цивільною дружиною Володимира Маяковського, і всі троє вони продовжували дружно проживати в одній квартирі. По суті, поет забезпечував сім'ю Бриков, він залишався її годувальником і після своєї загибелі, включивши Лілю в заповіт. Багато друзів поета, особливо жінки, вважали причиною її інтересу до поета тільки її матеріалізм і практицизм. Та Ліля Брік і сама писала вже після смерті чоловіка, що саме Осип і був її єдиною любов'ю.

Як би там не було, ця жінка, що володіє практичної хваткою, ясним розумом і нестандартним підходом до життя, зневажає умовності і вміє добиватися своєї мети, стала тим стимулом, тим подразником, який не давав генію поета перебувати в лінощах і млості. Вона то наближала, то відштовхувала поета від себе, він постійно перебував у сумнівах, мучився і страждав. Як би цинічно це не звучало, але саме цим своїм душевним мукам він зобов'язаний тій силі і надриву, які звучать в його творах, особливо в любовній ліриці.

Лілі Юріївні Брік присвячені багато вірші та поеми Маяковського, які й досі вражають сучасних читачів своєю експресією і потужністю. Можна ставитися до цієї жінки по-різному - хтось захоплюється нею безумовно, хтось вважає її винною в ранньої загибелі поета, але байдужих немає. Передчуваючи це, у своїй передсмертній записці поет просив нащадкам не пліткувати. Тому погоджуючись з його волею, слід тільки схилити голову із захопленням і повагою до цієї жінки стала причиною великої любові і надихнула Маяковського на створення геніальних творів.