Що знайшли на дні Атлантики

Але не тільки рукотворні речі тонуть в океанах. У них зникають поля, гори, річки і навіть цілі материки, яким була, приміром, Атлантида. До недавнього часу її існування відносилося швидше до області міфології, але в 2011 році фірма, яка на замовлення нафтовиків за допомогою ехолотів проводила обстеження ділянки дна Атлантичного океану, зробила сенсаційне відкриття. На захід Шетландських островів кілька десятків мільйонів років тому була суша.

Стародавній ландшафт був виявлений на глибині двох кілометрів під морським дном. Вченим вдалося скласти карту доісторичної суші. Територія на площі 10 тис. Кв. км. включила в себе русла восьми великих річок. За допомогою буріння вдалося взяти зразки породи, в якій були виявлені вугілля і залишки пилку. Після чого стало ясно, що на вкритій двокілометровій товщею дна землі колись було життя. Вчені припустили, що ще до появи людини земля в цьому місці складала єдине ціле з територіями нинішньої Великобританії і тривала аж до Норвегії.

До речі, під цим шаром знову опинилися ознаки тільки морського життя. Це означає, що дана ділянка колись з морського дна став сушею, а потім знову опустився під воду. Відбувалося це за геологічними мірками за невеликий термін - протягом приблизно двох з половиною мільйонів років.

Для відповіді на питання, чому такі речі відбувалися в північній Атлантиці, була висунута теорія Ісландського плюмажу. Справа в тому, що хімічний склад каменів, піднятих з дна навколо Ісландії, говорить про викиди в цих місцях із земних глибин магми. Вчені припустили, що за рахунок дуже високих температур і тиску магми знизу частину морського дна піднімається над водою. Потім, коли цей процес завершується, вона знову занурюється в пучину. Звичайно, знайдений в північній Атлантиці ландшафт був сушею ще до появи на землі людини і навряд чи є тією самою Атлантидою. Але, можливо, знайдено відповідь на питання, з якої причини та затонула.