Для розвитку компаній або підприємств необхідний оборотний капітал, який можна отримати декількома способами. Найбільш простий - звернутися в банк за позикою. Такий капітал і сам матиме вартість - адже за отримані в банку гроші доведеться платити певні відсотки. Інший спосіб - залучити гроші інвесторів. Для достатньо великих підприємств найвигідніший шлях зробити це - випустити цінні папери і розмістити їх на біржі. Ця процедура - підготовка, випуск і розміщення акцій компанії на біржах - і називається англійською абревіатурою IPO, яку найбільш точно за змістом можна перекласти як «первинне публічне розміщення акцій».
Процедура розміщення не така проста операція, як це може здатися. До того ж вона вельми затратна. Починається процедура, як правило, зі всебічного аналізу всіх аспектів діяльності компанії - треба виявити слабкі місця в фінансової та господарської діяльності, у структурі і навіть в історії. Всі знайдені недоліки необхідно усунути до випуску цінних паперів, інакше результат IPO може дати негативний ефект.
Коли такий аналіз зроблений, і стає ясно, що виявлені вузькі місця підлягають коригуванню, створюється команда, яка буде займатися всім цим процесом. З її допомогою виконуються всі необхідні формальності, які регламентують і дії компанії-емітента й самі видавані цінні папери. Ця команда створює документ, який називається «інвестиційний меморандум» - в ньому мають бути вказані всі фактичні дані, які можуть знадобитися потенційному інвестору для прийняття рішення про придбання акцій, що випускаються.
Коли всі підготовчі операції проведені, починається рекламна компанія, від якої значною мірою залежить попит на розміщувані акції, а значить і успіх IPO. У випадку удачі ціна притягається компанією оборотного та інвестиційного капіталу значно знизиться. Але для інвесторів навіть сам факт готовності компанії до IPO свідчить про досягнення нею певного і досить високого рівня розвитку.