Кому підконтрольні повноваження формування уряду?
Виконавча влада при даній формі правління державою формується з окремих депутатів партій, які отримали велику частину голосів при виборах в парламенті.
Подібне уряд може залишатися при владі до тих пір, поки його підтримують представники парламенту, а точніше - його більшості. А в разі втрати довіри урядом існують два шляхи вирішення - або відхід уряду у відставку, або можливий розпуск парламенту, ініційований главою держави на прохання уряду. У цьому випадку призначаються нові вибори парламенту.
Подібна система управління вважається характерною для розвинутих країн з саморегулівної економікою. Наприклад, для Італії, Туреччини, для Німеччини та Ізраїлю, а також для інших держав.
Жителі цих країн звичайно голосують не за окремо взятих кандидатів, а за списки вибірників від певних партій.
Повноваження головного владного органу в парламентській республіці
Крім діючого законодавства, при подібній системі управління держави парламенту підконтрольний і весь уряд країни. Він також володіє практично повної фінансової владою, так як саме члени парламенту розробляють і затверджують бюджет держави.
Саме парламент також визначає можливі шляхи соціально-економічного розвитку країни та курси внутрішньої і зовнішньої політики. Тобто тримає в своїх «руках» найбільш важливі державні повноваження.
Глава держави у парламентській республіці - хто він, і які повноваження йому належать?
Чинний президент обирається тільки членами парламенту або утвореною ними робочою групою (колегією).
Даний принцип є головною системою контролю парламенту над виконавчою владою держави.
Тобто формально президент є главою держави, але не уряду. Він може призначати чинного прем'єр-міністра, але тільки з глав фракцій, представлених у парламенті або мають парламентську більшість.
Президент не може оприлюднити закони, видавати декрети, нагороджувати представників виконавчої влади, амністувати засуджених, мати представницькі функції, затверджувати склад кабінет міністрів, а також не має права відкриття першого засідання парламенту після його скликання.
Наприклад, в Італії у виборах президента беруть участь по три обраних представника від кожної області країни. А у Федеративній Республіці Німеччина чинного президента обирає Федеральні збори, що складається з членів Бундестагу, що обираються представниками німецьких земель.