ЯК зимують мурахи :: Тварини

Влітку ліс сповнений снують туди і сюди мурах. Вони роблять запаси, щоб успішно перезимувати і дожити до весни. Мало хто бачив, що відбувається всередині мурашника серед зими. Його мешканці впадають у стан анабіозу, перетворивши частину свого тіла в гліцерин.

Під шаром снігу, хвої та гілочок мурашки здатні перенести сувору зиму

Інструкція

Люди, які розводять мурах будинку в спеціальних скляних пристосуваннях, помітили, що незалежно від навколишньої температури восени в один і той же час життя мурах змінюється. Це ж відбувається і в природі. Комахи поступово готуються до зими. Матка припиняє відкладання яєць, а робочі мурахи особливо активно поглинають виділення попелиці. Вони містять цукор, який всередині мурашиного тіла перетворюється в гліцерин. Його частка в загальній вазі може досягати 30%. Так комахи самі себе консервують, оскільки жирний гліцерин не дає перетворитися їх тільцям в лід.

Потім мурахи задраюють основні виходи з мурашника, залишаючи лише вентиляційні отвори, і спускаються в найглибші приміщення свого житла. Ходи і печери в мурашнику можуть йти вглиб на 3-4 метри. Чим суворіше очікується зима, тим далі від поверхні ховаються мурашки. Якщо з осені встановити в мурашнику термометри, то вони покажуть, що в одних камерах температура опускається до -30, а в інших зберігається на позначках від -1,5 до -2 градусів.

Залежно від виду з робочими мурахами й маткою часом зимують личинки і крилаті особини. Так комахи гарантують собі продовження роду. Крилаті мурахи встигнуть покинути мурашник і заснувати новий відразу з настанням тепла, а личинки швидко дадуть нові покоління робочих мурах і самців.

Якщо розкопати взимку мурашник, можна побачити, що комахи не просто сплять, а перебувають в уповільненому стані. Вони не здатні напасти на порушника кордонів, але інстинктивно виділяють кислоту і розмахують жвалами.