Проходження гистероскопии

Гістероскоп - це тонкий довгий стрижень з вбудованою відеокамерою і підсвічуванням. Вбудована камера транслює зображення на монітор комп'ютера, дозволяючи лікарю детально вивчити поверхню матки. Розрізняють діагностичну та оперативну гистероскопию.
Діагностична гістероскопія спрямована строго на огляд внутрішньої поверхні матки. Процедура трохи неприємна, але безболісна і безпечна, анестезія не буде потрібно.

Показання для гістероскопії

Гістероскопія застосовується для обстеження в таких випадках:

- якщо за підсумками УЗД є підозра на патологію ендометрія;
- при виникненні кров'яних виділень, маткових кровотеч;
- при скаргах на болі під час менструації, постійні болі в області малого тазу;
- при попередньому діагнозі безпліддя;
- невиношуванні вагітності.

У клініках оперативна гістероскопія застосовується і в якості лікування. Оперативна гістероскопія представляє собою видалення невеликих доброякісних утворень (міом, поліпів, спайок), застосовується також при необхідності видалення залишків плодового яйця в разі невдалого переривання вагітності, або для біопсії тканини у разі необхідності проведення додаткового аналізу.

При оперативному втручанні застосовується місцева анестезія (внутрішньовенно вводиться короткочасне знеболююче).

Процедура гистероскопии - як діагностична, так і оперативна - займає не більше півгодини.

Коли робити гістероскопію

Гістероскопія проводиться стандартно на 6-10 день менструального циклу, оскільки саме на цьому його етапі порожнину матки оптимально підходить для візуального огляду, що дозволяє лікарю зробити максимально точну діагностику. Винятком з цього правила є підозра на безпліддя, в даному випадку обстеження переноситься на 20-24 день циклу.

У процедури існує ряд протипоказань, в числі яких запальні процеси статевих органів, інфекційні захворювання, рясні кровотечі, злоякісні пухлини, вагітність, а також серйозні захворювання серцево-судинної системи, нирок і печінки в стадії загострення. У зв'язку з чим, перед проведенням процедури лікар призначає ряд попередніх аналізів, які дозволяють оцінити стан пацієнтки і прийняти рішення про допустимість проведення процедури. Зазвичай пропонується здати аналізи крові: загальний, біохімічний, на ВІЛ та гепатити, аналіз сечі, мазок з піхви, ЕКГ.

Термін відновлення після процедури визначає лікуючий лікар, він може становити від 2 днів до 3 тижнів.

Після процедури можливий ряд неприємних відчуттів, таких як спазми в нижній частині живота, незначні кров'янисті виділення, які можуть зберігатися протягом 2-5 днів. Щоб уникнути негативних наслідків процедури, необхідно якийсь час не вдаватися до процедури спринцювання, відмовитися від використання тампонів, утриматися від статевої близькості.