Епілепсія: причини і наслідки

Діагноз «епілепсія» ставиться в тому випадку, якщо у людини сталося не менше двох серйозних нападів і при цьому не виявлено інших захворювань, які могли б викликати такий стан. Діагностика це захворювання відбувається наступним чином: лікар спершу оцінює частоту і тяжкість нападів, записує динаміку розвитку хвороби. Потім, для постановки остаточного діагнозу використовує електроенцефалографію, комп'ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію, щоб оцінити стан мозку і процеси, що відбуваються в ньому.

Коли діагноз підтвердився, призначається лікування спеціальними антиепілептичних препаратами, які знімають важкість і частоту нападів. Найчастіше ліки приймаються регулярно протягом усього життя.

Якщо нападів не було вже кілька років, лікар іноді скасовує медикаменти. Але навіть у цьому випадку людині потрібно постійно стежити за всіма змінами свого стану і при найменшій підозрі на припадок звернутися до лікаря.

Небезпека епілепсії в тому, що напади не можна контролювати або передбачити. Людина з цим захворюванням може знепритомніти в наповненій водою ванні, при переході вулиці або спуску зі сходів, впасти обличчям на подушку або перекинути на себе чашку гарячого чаю і сильно постраждати, а в деяких випадках навіть померти. Тому хворі на епілепсію потребують постійного контролю та допомоги з боку близьких.

Різновиди епілепсії

Є кілька видів епілептичних припадків різної тяжкості: від короткочасної втрати свідомості до неконтрольованого скорочення м'язів з появою піни з рота. Останні напади найнебезпечніші, вони можуть закінчитися смертю через западання язика або спазму грудних м'язів.

Якщо за припадок відповідає невелика частина мозку, то такий напад називається парціальним або фокальним. Коли страждає весь мозок, можна говорити про настання генералізованого нападу.

Бувають і змішані напади, вони починаються з невеликої ділянки і швидко поширюються по всій поверхні мозку, залучаючи все нові і нові ділянки.

У найважчих випадках, коли медикаменти не допомагають, лікар може запропонувати видалити вогнище ураження хірургічним шляхом. При цій операції вирізається та частина мозку, що відповідальна за напади, після чого епілептичні припадки припиняються. Однак цей метод лікування використовується тільки в крайніх випадках і для його успішного проведення потрібен дуже досвідчений лікар та найсучасніше обладнання.

Причини виникнення епілепсії

Загальні причини виникнення цього захворювання лікарям з'ясувати досі не вдалося. Хвороба не пов'язана прямо зі спадковістю, проте, ризик її виникнення істотно підвищується, якщо хтось із членів сім'ї хворий. Приблизно у 40% людей з цим діагнозом є близькі родичі, які також хворі на епілепсію.

Ще одна група хворих - це люди, які перенесли черепно-мозкову травму, струс мозку, інсульт. Дати поштовх розвитку епілепсії може також пухлина мозку і різні порушення мозкового кровообігу внаслідок перенесених інфекційних захворювань, або вродженої слабкості судин головного мозку.

Припадки спостерігаються у немовлят при високій температурі, однак це не обов'язково означає, що надалі захворювання розвинеться і перейде в хронічну стадію.

Епілепсія може проявитися в будь-якому віці, але найчастіше з нею стикаються підлітки та молоді люди до 20 років. Ще одна категорія ризику - люди похилого віку у віці за 60 років. За даними ВООЗ цим захворюванням страждають приблизно 5 - 7 чоловік з тисячі.

У 70% випадків причина захворювання буває так і залишається нез'ясованою.

Наслідки епілепсії

При правильному і постійному лікуванні більшість хворих живуть нормальним життям без важких припадків. Загострення хвороби може викликати різке припинення прийому ліків, а також сильний стрес, алкоголь, мозкові травми.

Можливо, доведеться обмежити себе в таких видах діяльності, як водіння автомобіля, плавання в басейні і деяких інших.

Якщо мова йде про дитину або підлітка, то потрібно обмежити участь у спортивних іграх і змаганнях. Незважаючи на правильний підбір комплексу лікування у дітей, особливо в період статевого дозрівання, можливо прояв таких побічних ефектів як гіперактивність і складності з навчанням.

Не залежно від віку хворому потрібно постійно контролювати свій психічний стан, тому що від нього безпосередньо залежить перебіг хвороби.

Жінкам з епілепсією не протипоказане вагітніти і народжувати дітей, але робити це потрібно під постійним контролем лікаря, оскільки така вагітність відноситься до групи високого ризику. Різко припиняти прийом препаратів ні в якому разі не можна навіть у період виношування дитини, тому лікарі повинні виробити найкращий в кожному випадку графік лікування та прийому ліків, щоб виключити можливі негативні наслідки для плода.