Інструкція по застосуванню «диоксидина»
«Диоксидин» призначають при гнійно-запальних процесах, викликаних клебсиеллой, сальмонелами, стафілококами, протеєм, синьогнійною паличкою, дизентерійної паличкою, стрептококами. Засіб сприяє швидкому загоєнню ранових поверхонь, стимулює відновлення тканин. «Диоксидин» випускають у вигляді мазі для зовнішнього застосування і розчину для внутрішньопорожнинного введення.
Мазь «Диоксидин» часто застосовують зовнішньо при загоюються ранах і трофічних виразках, при інфікованих опіках, для загоєння глибоких і поверхневих ран. Внутрішньопорожнинне введення розчину препарату застосовується при абсцесах легені, гнійних процесах в грудної та черевної порожнини, перитонитах, циститах, гнійних плевритах, ранах з глибокими гнійними порожнинами.
Мазь «Диоксидин» застосовують при флегмонах м'яких тканин, для лікування гнійних ран при остеомиелитах.
При зовнішньому застосуванні для лікування глибоких гнійних ран роблять ванночки з 0,5-1% розчином препарату. Можна проводити спеціальну обробку, при цьому в рану вводять препарат на 15-20 хвилин, а згодом накладають пов'язку з 1% -ним розчином «диоксидина». Лікування проводять щодня протягом 1,5-2 місяців.
На поверхневі інфіковані гнійні рани накладають серветки, які змочують 0,5 -1% -ним розчином «диоксидина». Після операцій для профілактики інфекцій використовують 0,1-0,5% -ний розчин «диоксидина». Для внутрішньопорожнинного введення застосовують 1% -ний розчин препарату, його вводять в гнійну порожнину через катетер, дренажну трубку або шприц. Зазвичай вводять 10-15 мл препарату один раз на добу. Найвище добова кількість - 70 мл. Курс лікування - три тижні, при необхідності і при гарній переносимості препарату лікування продовжують.
Протипоказання, побічні дії «диоксидина»
«Диоксидин» протипоказаний при гіперчутливості, при надниркової недостатності, в період вагітності і лактації, у дитячому віці.
З обережністю ліки призначають пацієнтам з нирковою недостатністю, при необхідності дозу «диоксидина» зменшують.
«Диоксидин» може надавати побічні ефекти, які виражаються підвищенням температури, ознобом, головним болем, судорожними скороченнями м'язів, блювотою, нудотою, алергічними реакціями. Іноді при зовнішньому застосуванні може з'явитися навколоранева дерматит, пігментні плями. При появі побічних дій знижують дозу препарату, застосовують протиалергічні засоби. Якщо ці заходи не допомагають, «Диоксидин» необхідно скасувати.