Причини і симптоми саркоїдозу

Причини саркоїдозу

Саркоїдоз найчастіше з'являється у молодих і дорослих людей до 40 років. У дитячому і літньому віці захворювання не зустрічається. Саркоїдоз у жінок діагноструется частіше, ніж у чоловіків. Саркоїдозні гранульоми часто розташовуються в легенях, іноді хвороба може вражати й інші органи. Причини появи саркоидоза досі не виявлені. Однак, встановлено, що ця хвороба не є заразною. Існує кілька теорій, що хвороба може бути пов'язана з дією паразитів, грибків, бактерій, сполук металів, пилку рослин. Жодна теорія не вважається доведеною.

Саркоїдоз частіше діагностується у некурящих, ніж у курців.

Більшість вчених сходиться на думці, що саркоїдоз з'являється в результаті дії комплексу факторів: екологічних, імунологічних, генетичних. Ці точки зору доводяться виявленими сімейними випадками даного захворювання. Оскільки причини появи цієї хвороби не встановлені, при виявленні саркоидоза лікарям доводиться лікувати його симптоми (а не причину появи). Для лікування застосовується гормональна терапія, використовуються препарати, що пригнічують активність імунної системи і ліки, що пригнічують дію вільних радикалів.

Симптоми саркоїдозу

Саркоїдоз в початковій стадії протікає безсимптомно. Найчастіше першою ознакою хвороби є втома. Існують різні типи втоми при цьому захворюванні:

- ранкова, коли людина ще не встав з ліжка, а вже відчуває втому;
- денна, коли в роботі потрібні часті перерви для відпочинку;
- вечірня, що підсилюється в 2-й половині дня;
- синдром хронічної втоми.

Тривалість кашлю довше місяця є важливим симптомом, що дозволяє запідозрити саркоїдоз.

Крім втоми, у хворих спостерігається зниження апетиту, апатичність, млявість. При розвитку хвороби з'являються такі симптоми: невеликий підйом температури, схуднення, сухий кашель, біль у грудній клітці, м'язові і суглобові болі, задишка. При саркоїдозі внутрішньогрудних лімфатичних вузлів зовнішні прояви хвороби можуть бути відсутні. Діагноз в цьому випадку встановлюють при виявленні рентгенологічних змін. При прогресуванні захворювання розвивається фіброз легенів, порушується функція дихання. На пізній стадії хворобою уражаються очі, шкіра, суглоби, серце, нирки, печінка, головний мозок.

Найчастіше саркоїдоз локалізується в легенях. При легеневій формі захворювання у людини з'являються симптоми, характерні для застуди. До них приєднується сухий кашель, задишка, підвищення температури, пітливість. Кашель стає нав'язливим, вологим, з'являється рясна в'язка мокрота. На пізніх стадіях захворювання з'являється кровохаркання.