Папаверин: інструкція із застосування

«Папаверин»: фармакологічна дія

У зв'язку з впливом на гладкі м'язи препарат виявляє спазмолітичну та судинорозширювальну дію. Гладком'язової тканиною вистелені стінки порожнистих органів, кровоносних судин і серця. На них і спрямована дія ліків.

У високих дозуваннях «Папаверин» зменшує збудливість міокарда, сповільнюючи внутрішньосерцеву провідність.

Показання до застосування «Папаверина»

Препарат призначають як симптоматичний засіб для зняття спазмів гладких м'язів. «Папаверин» показаний при холециститі, пілороспазмі, спастичному коліті, ниркових кольках. Його застосовують при спазмі периферичних судин і судин головного мозку, бронхоспазме. У складі комплексної терапії «Папаверин» призначають для лікування стенокардії.

Чи є у «Папаверина» протипоказання

«Папаверин» протипоказаний до застосування при атріовентрикулярній блокаді серця, глаукомі, порушеної функції печінки і виявленої гіперчутливості до препарату. З обережністю застосовувати особам дитячого (до 6 міс) та похилого віку. У літніх людей зростає ризик гіпертермії.

Взаємодія «Папаверина» з іншими лікарськими засобами

Необхідно враховувати, що спазмолітичну дію «Папаверина» у поєднанні з барбітуратами посилюється. Посилення гіпотензивного ефекту можливе при спільному застосуванні препарату з трициклічними антидепресантами, резерпіном, прокаїнамідом або хінідином. При курінні ефективність «Папаверина» може знижуватися.

Форми випуску «Папаверина» і дозування

«Папаверин» випускають у формі таблеток, розчинів для ін'єкцій і ректальних свічок. Ін'єкції можливі внутрішньом'язові, підшкірні та внутрішньовенні (повільно). Останні проводять тільки в умовах стаціонару під наглядом лікаря.

Ректальні свічки найбільш зручні в застосуванні вагітним жінкам для зняття гіпертонусу матки.

Таблетки приймають внутрішньо 3-4 рази на добу по 40-60 мг. Для дітей від 6 місяців до двох років разова доза становить 5 мг, 3-4 років - 5-10 мг, 5-6 років - 10 мг, 7-9 років - 10-15 мг, 10-14 років - 15-20 мг. Підшкірно і внутрішньом'язово вводять по 1-2 мл 2% -го розчину 2-4 рази на добу, внутрішньовенно - 20 мг препарату з розведенням в 10-20 мл ізотонічного розчину (0,9% -го розчину хлориду натрію). Свічки використовують 3-4 рази на добу. Додаткові вказівки з дозувань визначаються інструкцією та індивідуальними рекомендаціями фахівця.

Побічні дії

До побічних ефектів «Папаверина» слід віднести нудоту, закрепи, сонливість, артеріальну гіпотензію, підвищення активності печінкових трансаміназ, еозинофілію, алергічні реакції. При швидкому внутрішньовенному введенні і застосуванні у високих дозах можливий розвиток атріовентрикулярної блокади і порушень серцевого ритму.