Фрикційні шини діляться на європейські і арктичні (їх ще називають "скандинавські"). Перший тип підходить для установки на автомобілі, які експлуатуються в умовах дуже м'якої зими. У тих же регіонах, де стрілка термометра взимку опускається глибоко нижче нуля градусів за Цельсієм, застосовувати бажано тільки арктичні шини. Зовні ці типи шин можна розрізнити по ряду ознак. Європейські шини на дотик мають більш жорстку гуму. Скандинавські покришки, навпаки, більш м'які і рясніють великою кількістю канавок і прорізів в протекторі. Крім цього, індекс швидкості, присутній у маркуванні, у арктичних шин нижче. Для них характерні індекси від Q (160 км / ч) до T (190 км / год), у той час як європейці хизуються індексами H (210 км / год) і V (240 км / ч). Відсутність шипів обумовлює головне достоїнство липучок - малий рівень шуму, створюваний при русі.
Виробниками постійно вдосконалюються технології виробництва шин, і в даний час шиповані й фрикційні шини практично однаково поводяться на більшості зимових покриттів. Виняток становить лід, на якому липучки істотно програють. Даний факт змушує більшість російських автолюбителів, змирившись з підвищеним рівнем шуму в салоні, зупиняти свій вибір на шипованих шинах. Дійсно, в провінційних містах часто можна зустріти ділянки дороги, припорошені снігом, під яким ховається підступна ожеледь. При різкому гальмуванні в такій ситуації врятують тільки шипи. Однак, жителі великих міст, взимку рідко вибирають за межі мегаполісів, цілком можуть використовувати й фрикційні шини.
Шинам якої марки все ж віддати перевагу, і яку ціну можна вважати прийнятною? При виборі шин не варто гнатися за дешевизною, яку пропонують сумнівні та маловідомі бренди. Найбільші виробники шин дорожать своєю репутацією і не випустять в продаж продукцію з низькими експлуатаційними характеристиками. Звичайно, якісні шини коштують досить дорого, але коли йдеться про безпеку і життя водія і оточуючих, не варто економити.