Знос двигунів, розташованих в автотранспортних засобах, визначається по пробігу машини. Для оцінки моторесурсу двигунів, розташованих стаціонарно, служать Мотогодини.
Інструкція
Вимірювання моторесурсу в мотогодинах проводиться для стаціонарно встановлених двигунів, таких, як приводи насосів, дизель-генератори, суднові двигуни, а також на сільськогосподарській техніці. Ця інформація необхідна для своєчасного обслуговування, ремонту, заміни вузлів і агрегатів, а так само списання пального та мастильних матеріалів. Засобів зміни можуть бути різними - від простої записи відпрацьованих мотором годин у вахтовий або судновий журнал, до складних електронних засобів збору та аналізу статистичної інформації. Слід зазначити, що залежно від способу обліку, мотогодина може дорівнювати, а може і не дорівнювати стандартному годині. Виникає завдання перекладу мотогодин в стандартні астрономічний годинник - наприклад, для планування дати наступної заміни масла.
Найпростіше реалізувати облік мотогодин для двигунів, що працюють в стаціонарному режимі - тобто без зміни швидкості обертання колінчастого валу. Такий режим роботи характерний для невеликих електростанцій, що використовують для вироблення електроенергії дизель-генератори. Для забезпечення стабільної частоти виробляється електричного струму вал генератора повинен обертатися з однаковою швидкістю, з мінімальними відхиленнями. При таких навантаженнях можна використовувати найпростішу систему розрахунку моторесурсу - вручну записувати фактично відпрацьований мотором час в журнал, або використовувати який або електричний, або барометричний датчик, що запускає годинниковий механізм під час роботи двигуна. При такій системі обліку мотогодина дорівнює звичайному астрономічній годині, а значить, ніякого перерахунку не потрібно.
Набагато складніше враховувати знос двигуна при змінній частоті обертання колінчастого вала. Така ситуація характерна для суднових силових установок. На великих оборотах збільшується витрата палива, а так само зростає тертя в тертьових парах мотора. Для підрахунку мотогодин з урахуванням цих нестабільних факторів застосовують тахометіческіе системи обліку. Спеціальний механізм встановлюється на вихідному валу мотора, для фіксації кількості обертів двигуна. На підставі показань цього лічильника плануються регламентні роботи, списується пальне. При такій системі фіксації точно перевести Мотогодини в години не вийде, оскільки залежно від режиму роботи двигуна за одиницю часу набігає різну кількість мотогодин. Знаючи усереднені оберти двигуна, на основі статистичних даних можна вивести емпіричний коефіцієнт перерахунку.