Закон допускає формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю не тільки з грошових коштів, але і за рахунок майна. Такий спосіб участі не вимагає від засновників додаткових фінансових вкладень, тому широко застосовується в господарській практиці.
Інструкція
Організуйте загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю та встановіть, яке майно буде внесено до статутного капіталу. Визначте частки кожного із засновників у відсотках або у вигляді дробу.
Оцініть майно в грошовому вираженні, якщо його вартість становить не більше 20 000 рублів. При перевищенні цієї суми замовте незалежну оцінку. Врахуйте, що витрати на її проведення також можуть виступати в якості внеску в статутний капітал, якщо це обумовлено в статуті товариства.
Зверніть увагу, що грошова оцінка майна повинна бути проведена до моменту подання заяви про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю в податковий орган. Внесення майна до статутного капіталу без попередньої оцінки тягне недійсність статуту.
Викладіть прийняті рішення в протоколі загальних зборів учасників, зафіксуйте їх підписами. Відобразіть в статуті підприємства і установчому договорі спосіб формування статутного капіталу шляхом внесення майна.
Складіть акт прийому-передачі кожного з об'єктів, пропонованих засновниками в якості внеску, від учасника суспільству. Цей документ буде служити підтвердженням внесків до статутного капіталу у вигляді майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю має документально підтвердити вартість отриманого майна, тому вимагайте від засновників рахунки-фактури, накладні, товарні чеки та інші документи, що містять відомості про фактично вироблених витратах на придбання майна або про його залишкової балансової вартості. На їх підставі оприбутковується майнові внески учасників на рахунки вкладень у необоротні активи з подальшим переведенням в основні засоби або матеріально-виробничі запаси.
Майте на увазі, що в разі оплати внеску в статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю майном учасники протягом 3 років несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями підприємства у розмірі завищення вартості майна. Ті ж правила діють і щодо незалежного оцінювача. Тому при оцінці використовуйте реальну ринкову вартість майна.