Як жили слов'яни

Слов'яни почали розселятися з території Прикарпаття та верховий Дністра, уздовж Дунаю, Дністра, Вісли, Ельби, Волги та Оки. Гори і степи не були цікаві нашим предкам, тому селилися вони поруч з рівнинними річками - вирубували ліси, будували житла на луках. Цей фактор значно вплинув на формування побуту і навіть характеру слов'янського етносу.

Займалися наші предки ловом риби, полюванням на кабанів, ведмедів і лосів. Збирали ягоди та гриби. Дещо пізніше слов'яни стали на вирубаних територіях вирощувати культурні рослини, придатні для їжі і ткацтва.

Стародавні слов'яни робили все спільно - усім селищем спалювали ліс, золою удобрювали грунт, орали землю. Працювали всі старанно, лінь не заохочувала. Особливою повагою користувалися старші чоловіки.

Особливою вишуканістю життя слов'ян не відрізнялася. У наших предків житло розташовувалося частково в землі. Дахи були солом'яні. Під час холодів і дощів віконні прорізи закривалися дошками. У будинку стояли дерев'яні лавки і столи, піч з каменів і глини. Спали слов'яни частенько на оберемках сіна, поверх яких стелили звірині шкури. Посуд була вся теж з глини. Одяг носили з льону. Житло втопилося по чорному. Дим виходив з вікон. Для збереження тепла в будинку, дверні отвори були невисокі.

У ранній період, коли жителі сусідніх селищ нерідко конфліктували між собою, слов'яни оточували свої села земляними ровами, глибокими канавами і частоколами жердин. Старалися розташовувати населені пункти в тих місцях, де захист була природною - на пагорбах, оточених річками.

Наші пращури одушевляли природні стихії - вітер і річки, сонце і землю. Вірили слов'яни, що у воді живуть русалки і водяні, в лісі - лісовики, в будинках - будинкові. До духам предки ставилися з побоюванням і повагою. У свята палили багаття, співали пісні й водили хороводи.