Як слов'яни називали листопада

Давньослов'янське календар

Календар древніх слов'ян не відповідав сучасному. Втім, яким саме він був, точно не знає ніхто. На думку одних вчених, місяць, або місяць, тривав 28 днів, рік складався з 13 таких місяців. Інші дослідники вважають, що 13-й місяць додавався час від часу, в міру відставання календаря від реальних сезонних змін. Треті переконані, що календар складався з 12 місяців, але вони істотно відрізнялися від сучасних.

Крім західних і південних слов'ян, слов'янські назви місяців використовували литовці. Справа в тому, що в період балто-слов'янської єдності культура і мови слов'янських і прибалтійських народів зблизилися.

Початком року довгий час вважалася весна, пізніше - початок осені, сезону збору врожаю. Після прийняття слов'янами християнства календар став відповідати римському юліанським календарем. Слов'янські назви місяців почали застосовуватися до місяців цього календаря, а місцями були замінені римськими. Втім серед простого народу римські місяці прижилися не відразу, а подекуди не використовуються досі, наприклад на Україні, в Польщі, Чехії, Хорватії, Словенії, Македонії та деяких інших слов'янських державах.

Листопад у слов'ян

У стародавніх слов'ян період, який припадає на листопад, називався «листопад», так як в цей час з дерев починали опадати листя. Після поділу слов'янських племен на південні, західні та східні змінилися й назви місяців. У деяких східних слов'ян листопадовий період став називатися «овсень» через збирання в цей час вівса, а у південних - «студен» через наступаючих в листопаді холодів.

Поступово в різних слов'янських країнах утвердилися свої назви місяців. Більшість слов'янських назв листопада походять від стародавнього слова «листопад». Так називають листопада в українському, білоруському, чеською та польською мовами. У південних слов'ян - хорватів, болгар і македонців - прижилося слово «студен». Поступово в болгарській мові воно стало позначати грудня, а листопад стали називати «груден». Потім і болгари, і македонці перейшли на загальноприйняті назви місяців, і «груден» поступився назві «ноемврі».

З країн з традиційно православною культурою слов'янські назви місяців залишилися на Україні і в Білорусії. З країн, де переважав католицизм, найменування з слов'янського календаря залишилися в Хорватії, Чехії та Польщі.

Давньоруський «овсень» поступово зник з мови разом з маловживаних назвами типу «гнилец» і «лістогной». Зараз ці назви можна зустріти хіба що в роботах лінгвістів.