ЯК визначити частоту звуку :: Природничі науки

Звук являє собою коливання тієї чи іншої середовища. Такий середовищем може бути повітря, вода або інша речовина, здатне передавати поздовжні хвилі. Звуку тієї чи іншої висоти відповідає певна кількість коливань. Вимірами параметрів звуку займається акустика. Необхідність виміряти частоту коливань нерідко виникає й у побуті при налаштуванні різних пристроїв, від музичних інструментів до двигунів внутрішнього згоряння.

Вам знадобиться

- чутливі мікрофон;
- частотомер;
- осцилограф;
- камертон:
- отградуірована звуковий генератор;
- підсилювач низької частоти.

Інструкція

Найдоступніший метод - заміряти частоту по частотоміри. Підключіть до нього мікрофон і піднесіть до джерела звуку. За шкалою частотоміра подивіться, звук якої частоти ви отримали. Якщо рівень сигналу недостатній для вимірювання, підсильте його за допомогою електронного підсилювача звукової частоти.

Якщо частотоміра під рукою не виявиться, заміряйте частоту коливань за допомогою осцилографа і звукового генератора. При цьому ланцюг мікрофону і підсилювача звукової частоти підключіть до однієї з пар пластин осцилографа (наприклад, Y), а вихід звукового генератора - до іншої пари пластин, тобто Х.

Увімкніть зібрану ланцюг приладів і визначте частоту звукового сигналу по фігурам Ліссажу на екрані осцилографа. При цьому можна використовувати наявні в осцилографі налаштування посилення і, якщо такі є, подільники та помножувачі частоти.

Всі викладені методи засновані на перетворенні звукового сигналу в електричний. Але існує і більш старий перевірений метод визначення звукової частоти за допомогою камертона. Якщо звук досить гучний, то ніжку камертона просто жорстко закріпіть до джерела звуку. Рухому перемичку сместите по розподілам так, щоб виникла максимальна вібрація вусиків приладу. Частоту визначте по розподілам шкали, нанесеної на один з вусів. Для такого досвіду необхідний старовинний класичний камертон з рухомої поперечиною. Прилади, призначені для настройки на певні ноти, для вимірювання невідомих звукових частот непридатні.

Для вимірювання камертон методом частоти більш слабких звуків прилад оснащують спеціальними резонаторами у вигляді розтрубів, коробів і т.д. Їх роблять з дерева або металу. Такі ж резонатори застосовуються для вимірювання звуків від віддалених джерел.

За тим же принципом, що і камертон, працює струнний вимірювач частоти звуку. У нього є друга назва - монохорд. У цьому випадку перемичка з покажчиком частоти рухається уздовж натягнутої струни, а шкала нанесена на станину приладу. Монохорд дає більшу точність, ніж камертон. Але він вимагає обов'язкової налаштування та повірки безпосередньо перед вимірюванням.