ЯК виникло телебачення :: Наука

Сьогодні, коли телебачення є природною частиною життя, складно уявити, що колись воно існувало лише в фантазії винахідників. Тим часом історія телемовлення почалася трохи більше століття тому.

Інструкція

Появі першого телевізора передував ряд відкриттів, які зробили це можливим. Це відкриття в 1873 р Віллоубі Смітом фотоефекту в селене- винахід в 1884 р Паулем Ніпковим скануючого диска-винахід в 1907 р російським ученим Борисом Розінгом способу електричної передачі зображень на відстань і в 1911 р здійснення ним передачі і прийому телевізійного зображення простих фігур.

Передачу рухомого зображення вперше здійснив американець Чарльз Дженкінс в 1923 р, при цьому він використовував механічну розгортку. Півтони в зображенні відсутні, їх передача стала можлива в 1926 р завдяки шотландському винахідникові Джон Берд, який через два роки після цього заснував компанію Baird Television Development Company. У 1930-х роках були й інші системи механічного телебачення, створені іншими винахідниками, але вони не змогли конкурувати з появою незабаром електронними системами, більш надійними і дешевими.

У 1906 р була запатентована трубка Брауна для передачі зображень, створена винахідниками Дікманом і Глагов. А в 1907 р петербурзький професор Борис Розінг запатентував спосіб електричної передачі зображення. Він зміг передати на відстань тільки статичне зображення, при цьому для його відтворення використовував електронно-променеву трубку, а для передачі - механічну розгортку.

Рухоме зображення за допомогою електронно-променевої трубки вперше було передано в Ташкенті в 1928 р фізиком Б.П. Грабовським та його помічником І.Ф. Белянським. Цей досвід був проведений на телевізійному приймачі під назвою «телефот».

Важливим етапом став винахід в 1923 р в Америці російським емігрантом Володимиром Зворикіним іконоскопа - електронної передавальної телевізійної трубки, яка зробила можливим електронне мовлення.

Регулярне електронне телемовлення вперше почалося в 1936 р в Німеччині, а з берлінської Олімпіади 1936 вже велася пряма трансляція за допомогою телевізійних камер і системи з кіноплівкою для уповільненого повтору окремих моментів.

У СРСР регулярне електронне мовлення почав в 1938 р ленінградський телецентр, для чого було створено 20 телевізорів з екраном 13? 17,5 см. Вони застосовувалися на телецентрі в якості моніторів і в палацах культури і заводських клубах для громадського перегляду. У 1939 р мовлення розпочалося і в Москві. Першим в ефір вийшов документальний фільм про відкриття XVIII з'їзду ВКП (б). А в 1949 р став масово вироблятися телевізор «КВН-49» з сучасним стандартом розкладання в 625 рядків.

Кольорове мовлення по системі NTSC почалося наприкінці 1953 в США. Технологія кінорегістраціі зображення використовувалася для запису телепрограм, але зберігання їх було пов'язано з багатьма труднощами. Проблема була вирішена з появою в 1956 р першого відеомагнітофона. З другої половини ХХ століття електронне телебачення стало стрімко поширюватися і набуло величезної популярності.

В даний час в багатьох країнах стрімко розвивається цифрове телебачення, при якому передача зображення і звуку відбувається з використанням цифрових каналів. Стандарт стиснення даних MPEG є його основою.