Як писати вірші

Теорія вірша

У першу чергу потрібно познайомитися з теоретичними основами написання віршів. У загальноприйнятому розумінні вірш - це особлива художня форма мови, якій притаманні ритм, метрично, наявність розміру і рими. Під ритмом тут розуміється якийсь звуковий порядок побудови віршованих фраз. Найпоширеніше на сьогоднішній день віршування - силабо-тонічне. Цей термін означає, що рядки у вірші повинні бути організовані як за кількістю складів, так і за кількістю наголосів.

Друга важлива складова вірша - метрична організація, тобто постійне чергування ударних і ненаголошених складів по тій чи іншій системі. У поєднанні з додатковими характеристиками, такими як кількість подібних чергувань, закінченнями рядків та іншими моментами формується віршований розмір. Способів метричної організації існує безліч, однак найбільш поширені п'ять, з яких два так званих «двостопний», коли сильний склад через один чергується зі слабким (ямб і хорей), і три тристопним (один ударний склад на два ненаголошених) - дактиль, анапест і амфібрахій. Різниця між ними полягає в положенні ударного складу щодо ненаголошених.

Один з найвідоміших поетів Німеччини Шиллер міг писати вірші, тільки якщо відчував запах гниючих яблук, тому в його кабінеті завжди стояла тарілка з зіпсованими плодами.

Третій атрибут вірша - рима. Видів і способів класифікації рим досить багато, але для початку варто запам'ятати, що рими бувають чоловічі, коли наголос падає на останній склад, і жіночі, коли ударний склад передостанній. Крім того, вірші класифікуються за розташуванням рим в чотиривірші.

Практика та вправи

Освоївши теоретичну частину, можна переходити до практичних вправ. Для початку потрібно навчитися писати правильно. Тут не стільки важливий зміст вірша, скільки його форма: ви можете римувати все, що приходить вам в голову, аби навчитися автоматично вважати склади і відчувати ритм. Хорошим вправою може стати придумування рим до першого ліпшого слову (наприклад, гріх - горіх, сміх, всіх).

У початківців поетів часто виникають труднощі з вибором теми. Саме тому більшість віршів написано про любов - саме поетичне почуття. Щоб їх позбутися, спробуйте асоціативний підхід. Візьміть будь-яке слово чи поняття і запишіть свої асоціації з ним. Тепер спробуйте описати це явище у вірші, використовуючи свої записи. Можливо, з першого разу у вас і не вийде шедевр світового рівня, але після декількох тренувань ви навчитеся з легкістю вибудовувати ланцюжки асоціацій навіть з самими прозаїчними предметами та подіями. Значну допомогу вам може надати читання класичних віршів, наприклад, Пушкіна. Маючи деяку теоретичну підготовку, ви зможете по-новому поглянути на знайомі з дитинства рядки, зрозуміти техніку виконання вірша.

Володимир Маяковський піддавався критиці з боку колег по поетичному цеху за те, що писав вірші «драбинкою», бо поети отримували гонорар за кожну строчку, а рядків при такому способі виходило набагато більше.

Природно, всі ці рекомендації підходять лише для початкового етапу. Щоб розвинутися в поетичному плані, необхідно буде виробити власний стиль, використовувати унікальні образи, ламаний ритм, складні рими. Однак перед тим як навчитися складати вірші оригінально, необхідно просто навчитися писати вірші.