ЩО таке еристика :: Спілкування

У Стародавній Греції дуже високо цінувалося ораторську майстерність, вміння вести розмову, відстоювати свою точку зору і переконувати опонентів. Не випадково багато термінів, що відносяться до мистецтва ведення суперечки, полеміки, мають грецьке походження. Один з таких термінів - еристика. Що ж це таке?

Звідки походить слово «еристика»

У перекладі з давньогрецької мови «еристика техне» означає «мистецтво сперечатися», а «ерістікос» - «сперечається». Тобто, еристика - це вміння сперечатися, вести диспути з опонентами.

Здавалося б, нічого поганого в такому визначенні немає, адже кожна людина має право на свою точку зору, переконання, і, відповідно, право на спір по будь-якому його питанню. Однак, наприклад, великий учений і філософ Аристотель несхвально ставився до еристика, називаючи його мистецтвом спору нечесними засобами. Чому?

Справа в тому, що спочатку прихильники еристики ставили своєю головною метою добитися перемоги в суперечці, переконуючи опонента в вагомості своїх доводів, але з плином часу їхня поведінка зовсім перемінилося. Тепер вони намагалися не стільки переконати опонента в своїй правоті (що зрозуміло і природно), скільки домогтися перемоги будь-яким способом, не звертаючи уваги на те, чиї доводи, аргументи виглядають більш правдоподібно. При цьому вони не гребували навіть негідними прийомами: брехнею, веденням спору на підвищених тонах, переходом на особистості.

Не випадково слово «ерістікос» означає не тільки «сперечається», а й «сварливий».

Розпад еристики на діалектику і софістику

Поступово від еристики відбрунькувалися два філософських напрямки: діалектика і софістика. Термін «діалектика» вперше був вжитий знаменитим філософом Сократом, який застосував його для позначення мистецтва переконувати опонентів у своїй правоті шляхом загального обговорення питання, проблеми та уважного розгляду всіх аргументів, з урахуванням думки кожної зі сторін.

«Софістика» ж мала на увазі досягнення перемоги в суперечці шляхом використання аргументів, тверджень, які виглядають абсурдними і такими, що порушують всі закони логіки, але при неглибокому, як поспішали розгляді можуть здатися правдивими.

Аристотель фактично ототожнював еристику з софістикою.

Подальшим розвитком поглядів Аристотеля на цю проблему з'явилися праці Артура Шопенгауера. Цей відомий філософ називав еристику духовним фехтуванням з єдиною метою - залишитися правим.

В даний час найбільш схожою з еристикою можна вважати демагогію. Адже заснована мета демагога точно така ж: переконати у своїй правоті, не гидуючи брехнею та іншими малодостойнимі прийомами.