Вступ Росії до СОТ відіб'ється на економіці країни неоднозначно. В цілому це безсумнівний плюс, особливо для споживача - товари стануть дешевше і якісніше, тому що будуть скасовані багато ввізні мита, посилиться конкуренція серед виробників. Російські компанії отримають вільний доступ на зовнішній ринок без дискримінаційних мит. У той же час для ряду галузей економіки ця подія виявиться найсильнішим ударом. Однією з таких галузей є сільське господарство.
Про те, що вступ Росії до Світової організації торгівлі негативно відіб'ється на агропромисловому комплексі, було відомо вже давно. За умовами вступу до СОТ, підтримка сільського господарства не повинна перевищувати певного рівня. Але цей рівень визначається шляхом переговорів, єдиного стандарту для всіх країн немає.
Добитися позитивного результату в даному питанні Росії не вдалося. Якщо до 2012 року уряд міг виділяти на підтримку АПК близько 9 мільярдів доларів на рік, то з 2013 по 2017 ця сума впаде до 4,4 мільярда. Та ж Швейцарія, наприклад, площа орних земель в якій незрівнянно менше, ніж у Росії, може витрачати на підтримку своїх сільгоспвиробників до 5,8 мільярда доларів. США можуть виділяти на ці цілі 19 мільярдів доларів. Все це свідомо ставить сільгоспвиробників Росії в невигідні умови.
Після вступу до СОТ скасовано низку ввізних мит на сільгосппродукцію, що призведе до зниження цін на цілий ряд продуктів. Це сподобається споживачеві, але російські сільгоспвиробники отримають десятки мільярдів доларів збитків. Зокрема, в невигідній ситуації опинилися виробники м'яса і молока, трохи менше постраждає птахівництво. В цілому ж прийняття Росії до Світової організації торгівлі стане для сільського господарства країни дуже важким випробуванням.
Необхідно відзначити, що в переговорах щодо вступу до СОТ країни Заходу були особливо непохитні саме в питанні державної підтримки російського сільського господарства. Їх можна зрозуміти: враховуючи простори Росії, при гарній допомоги з боку держави її аграрний сектор міг би захлеснути країни Європи дешевої та якісної сільгосппродукцією. На це західні переговорники піти не могли, в результаті їм вдалося відстояти свої позиції.
Тепер російським виробникам сільськогосподарської продукції необхідно вчитися функціонувати в нових умовах, уряду таки доведеться працювати з непрямими способами підтримки сільгоспвиробників. А саме: з підготовкою кадрів для аграрного сектора, впровадженням програм страхування, проведенням фітосанітарних та ветеринарних заходів, поліпшенням інфраструктури на селі і т.д. Деякі експерти вважають, що у Росії навіть в нових умовах є всі шанси зробити своє сільське господарство прибутковим і конкурентоспроможним.