Літньому сонцю радіють не тільки люди і тварини, але й рептилії, які частенько виповзають на дороги і галявини. Фахівці-серпентолога вважають, що змії ніколи першим не нападуть на людину. І роблять вони це тільки з метою самозахисту.
Інструкція
Вважається, що прототипом всіх гадюк є гадюка звичайна (Vipera berus). Вона має перетворені в щитки лусочки на тімені, іноді один ряд лусочок між очима і лежачими під ними верхнегубнимі щитками.
За формою гадюка звичайна відрізняється від більшості рептилій в Європі. Голова її ззаду досить ширше шиї і трохи плоска, а спереду злегка закруглена. Шия стиснута з боків і ясно відокремлена від голови і тіла, яке набагато товщі шиї.
Забарвлення гадюк дуже різноманітна, але, тим не менше, вважається, що рептилії бувають сріблясто-сірого кольору, світло-попелясто-сірого, зеленуватого, світло-жовтого та світло-бурого. По всьому тілу змії видніється зубчатая темна поздовжня смуга, колір якої збігається з забарвленням тіла. Так, наприклад, у гадюк світло-жовтувато-бурого кольору і смуга пісочної забарвлення.
Крім цієї смуги гадюки виділяються малюнком на голові. Середина тімені прикрашена двома поздовжніми смужками з неправильним плямами і рисками. Смуги йдуть від очного щитка, проходять по середині тім'я, можуть з'єднуватися з плямою аналогічного кольору і розходяться, утворюючи трикутник.
У більшості випадків нижня сторона рептилії чорного або темно-сірого кольору. На кожному щитку є жовтуваті окремі або зливаються плями самих різних форм.
Відмінною рисою гадюк також є великі вогняні круглі очі. Завдяки надглазним щитків вони справляють враження злоби й підступності, особливо, якщо пам'ятати, що жодна інша змія не має зіниці у вигляді косою поздовжньої щілини. При яскравому сонці ця щілина стягується в тонку ледь видну лінію, а в темний час доби сильно розширюється. В основному колір райдужної оболонки яскравий вогненно-червоний.