Як часто можна спостерігати Венеру на тлі Сонця

Вперше проходження Венери по сонячному диску було передбачено великим німецьким вченим І. Кеплером ще в 1631 році. Він же розрахував і періодичність настання астрономічного події: через 105,5 років, потім через 8 років, потім через 121,5 року, знову через 8 років, знову через 105,5 року і так далі. У XXI столітті було зафіксовано якраз два проходження Венери: 8 червня 2004 роки і 6 червня 2012 року. Попередні відбувалися в 1874 р і 1882 р, а наші нащадки побачать їх у 2117 і в 2125 відповідно.

Спостерігати проходження Венери по сонячному диску можна за допомогою закопченого скла, бінокля, підзорної труби або телескопа. Існує й інший спосіб спостереження. Так, якщо направити прилад на сонці і не дивитися в окуляр, а розмістити на деякій відстані від нього аркуш білого паперу, на аркуші можна побачити збільшене зображення Сонця з його плямами і проходить Венеру. Подібний ефект виникає в результаті розсіювання променів окуляром.

26 травня 1761 одночасне спостереження за цим астрономічним подією провели близько 100 вчених, що перебували в різних точках земної кулі, що дозволило обчислити відстань до Сонця. Цей спосіб розрахунку астрономічної одиниці був запропонований відомим вченим Е. Галлея ще у 1691 році. Відповідно до цього методу, необхідно було зафіксувати за віддалених один від одного позицій точний час від початку першого торкання Венерою краю сонячного диска до останнього.

У спостереженні 1761 брав участь і М. В. Ломоносов. Планета на тлі сонячного диска виглядає як маленький чорний кружок. При цьому в момент першого «торкання» Венерою Сонця навколо неї можна побачити тонку світлу облямівку. Саме на неї і звернув увагу Ломоносов, зробивши висновок, що облямівка ця видна через заломлення газами атмосфери планети сонячних променів. Іншими словами, найбільшим російським вченим було зроблено важливе відкриття: у Венери є атмосфера.