Пошуки слідів цієї частинки, які повинні виявлятися при зіткненні протонів на швидкостях, порівнянних зі швидкістю світла, ведуться на найпотужнішому сьогодні прискорювачі часток - великому адронному колайдері. На його будівництво в Швейцарії пішло вісім років і стільки ж мільярдів доларів. Це не єдиний агрегат - на його основі діє кілька незалежних комплексів, які дозволяють одночасно проводити сім довгострокових експериментів. Їх мета - отримати за допомогою недоступних раніше потужностей відомості про зовсім невідомих або передвіщених в теорії елементарних частинках. Кожен з експериментів має власну команду провідних їх вчених, а обробкою отриманих результатів займаються тисячі фізиків у навчальних та дослідних інститутах, розкиданих по всій планеті.
Найсвіжіші офіційні новини від мисливців на бозон Хіггса надійшли в перших числах липня 2012 року. На об'єднаному семінарі CERN (Європейської організації ядерних досліджень) та конференції ICHEP 2012, що проходила в австралійському Мельбурні, зробили повідомлення керівники двох дослідницьких груп з семи. Одна з них працює на компактному мюонів соленоїді - Compact Muon Solenoid - адронного коллайдера і тому носить назву CMS. Інший називається ATLAS (A Toroidal Large Hadron Collider Apparatus). Обидва ведуть цілеспрямовані пошуки експериментального підтвердження існування бозона Хіггса і за 2011 і половину 2012 року накопичили експериментальні дані, які вже дозволяють зробити попередні висновки.
Фізики вважають, що оброблені дані доводять поява в результаті зіткнення пучків протонів в адронному колайдері незафіксованою раніше елементарної частинки. Виявлені на цей момент властивості цієї частки укладаються в передбачені параметри бозона Хіггса. Вчені ще не готові однозначно заявити, що це саме «частка бога», що дала початковий поштовх до виникнення всесвіту. Опублікувати більш повні дані вони планують у другій половині цього року, а дослідження в рамках цих двох і решти п'яти експериментів будуть продовжені.