Пошуки підтвердження існування бозона Хіггса були заявлені Європейським центром ядерних досліджень - CERN - в перших рядках порядку досліджень, які повинні проводитися на адронному колайдері в Швейцарії. Ця організація і забезпечує наукове керівництво всім проектом створення та експлуатації прискорювача, рівного якому немає на нашій планеті. Цей агрегат повинен розганяти елементарні частинки - протони - до максимально можливої швидкості і зіштовхувати їх між собою. Реєструє все, що відбувається при зіткненні електроніка збирає й обробляє дані, на основі яких вчені мають робити висновки про процеси, породжуваних цим зіткненням. Це означає, що в усьому проекті було три основних проблеми. Перша - створити обладнання, яке здатне зіштовхувати протони між собою на достатній швидкості. Швидкість, при якій повинен проявляти себе бозон Хіггса, була виведена теоретично, і вчені змогли отримати її за допомогою коллайдера. Друга - домогтися від вимірювальної електроніки даних, яким можна довіряти. Суду за заявами CERN, за п'ять років з дня запуску прискорювача цю проблему теж вдалося вирішити і точність зафіксованих даних виражається п'ятьма константами сигма - цього достатньо, щоб вважати отримані результати достовірними.
Залишилося останнє вузьке місце - інтерпретація вченими отриманих результатів. Дані, зафіксовані в ході двох експериментів з назвами CMS і ATLAS, що проводили їх фізики оцінюють як підтвердження існування що раніше не зареєстрованої частинки. Її властивості в проведених експериментах відповідали тим, які в теорії приписуються бозону Хіггса. Тому в CERN впевнені у відкритті якоїсь нової частинки, але поки не заявляють однозначно про виявлення саме бозона Хіггса.