Причиною масових страйків і мітингів в Іспанії стало важке економічне становище країни. Стан виробництва знайшло вираження в цифрі 8,9% - такий був дефіцит внутрішнього валового продукту (ВВП) в завершився році. У країні найвищий в Європі рівень безробіття - на початку року він дорівнював 21%, а до літа виріс до 24%. Економічні проблеми призвели до поразки на виборах правлячої партії та зміни уряду. Новий прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой навесні представив у парламент бюджет, в який закладені жорстокі заходи економії. У процесі його реалізації значною мірою постраждають робітники і службовці в підтримуваних державою галузях - гірничодобувної промисловості, охороні здоров'я, освіті та ін.
Зрозуміло, такі заходи не могли не викликати протести, які з початку року проходять в Іспанії як в організованій формі, під керівництвом профспілок, так і стихійно. Одна з найгучніших акцій цього роду - безстроковий страйк шахтарів - вже пройшла стадії стихійних протестів і зіткнень з поліцією на півночі країни, багатоденне хода гірників до столиці і мітинг, який зібрав у Мадриді кілька сотень тисяч чоловік. Найбільше обурення на початку року викликало у іспанців те, що Євросоюз почав фінансову допомога не з держсектора, а з підтримки банків - стабільність фінансової структури рядових іспанців забуття менше, ніж втрата власної роботи.
Тим часом уряд стійко продовжує колишній курс, незважаючи на масові протести. Фінансове становище населення за перший квартал погіршився майже на 10% порівняно з цим же періодом 2011 року, і тим не менш літа прем'єр-міністр оголосив про підвищення податку на додану вартість на 3% (до 21%), зниженні розмірів допомоги з безробіття, зменшенні традиційних різдвяних бонусів. Поки немає передумов до зниження рівня протестів в Іспанії в найближчі місяці.