Що сказано в резолюції ООН про свободу слова в інтернеті

З ініціативою закріпити вільне право користування інтернетом виступила Швеція, яка і внесла на розгляд до РПЛ ООН проект резолюції. Спроби закріпити право і перенести дію фундаментальних людських свобод в інтернет вже робилися раніше. У 2011 році Організація з безпеки і співробітництва в Європі вже намагалася провести через ООН таку декларацію. Однак проти неї проголосували Росія, Республіка Білорусь і ще ряд держав, якими положення, викладені в декларації, були сприйняті як втручання в їх внутрішні справи.

У резолюції ООН про свободу слова в інтернеті сказано, що права і свободи особистості повинні бути рівні і в реальному житті, і у всесвітній мережі.

Офіційне комюніке щодо цього документу зачитала державний секретар США пані Хіларі Клінтон. Вона зазначила, що не у всіх країнах громадяни мають доступ до вільного потоку інформації та новин. У деяких країнах влада не тільки обмежують його, але й втручаються в діяльність інтернет-користувачів, є випадки політичного переслідування за записи, зроблені на своїх сторінках в соціальних мережах або за текстові повідомлення, опубліковані в мережі.

Автори резолюції піддали критиці подібні дії влади і висловили переконаність у тому, що прийнятий документ стане новим кроком ООН у боротьбі за захист прав і свобод людини в мережі, допоможе гарантувати громадянам різних країн свободу віросповідання, свободу зібрань та свободу на конфіденційну інформацію.

У документі йдеться про те, що не можна обмежувати права людини в інтернеті сильніше, ніж це відбувається в інших сферах. Мережа не є зоною, вільною від дії тих законів, які прийняті в кожній країні. Це актуально, оскільки є прецеденти, навіть у демократичних країнах, де влада намагається регламентувати зону інтернету локальними актами, що порушують національні конституції і загальну декларацію прав людини. Зокрема, ці акти можуть скасовувати недоторканність приватного життя, особистої переписки і свободи слова.

У ході розгляду положень, викладених у резолюції, за підсумковий документ проголосували представники 47 держав. Проти її прийняття висловилися Росія, КНР та Індія. Втім, представники Китаю потім все-таки підтримали більшість, але із застереженням, що користувачів слід огороджувати адміністративними методами від «шкідливої» інформації, яка розповсюджується в інтернеті.