Археологією називається наука, що вивчає історичне минуле людства по речовим джерелами, до яких відносяться знаряддя виробництва і створені за їх допомогою матеріальні блага: зброя, будівлі, прикраси, твори мистецтва, посуд, тобто результат трудової діяльності людини.
Археологія відіграє важливу роль при вивченні епох, коли не було писемності взагалі, або в історії народів, у яких писемність з'явилася в більш пізній історичний час. Речові джерела не містять прямої розповіді про історію, тому засновані на них історичні висновки є підсумком наукової реконструкціі.Прі допомоги археології сильно розширився часовий і просторовий горизонт історії. Писемність існує приблизно 5000 років, а весь попередній період (близько 2 млн років) став відомий завдяки розвитку цієї науки. Втім, і письмові джерела (лінійний грецький лист, єгипетські ієрогліфи, вавілонський клинопис) були відкриті археологамі.Немаловажное значення наука має і для епох, в яких вже була писемність, для вивчення давньої та середньовічної історії, т.к. відомості, почерпнуті з речових джерел, дуже доповнюють письмові данние.У археології свої особливі методи дослідження. За допомогою стратиграфічного методу історики спостерігають за чергуванням культурних шарів, які відклалися в результаті тривалого проживання в одному місці людей, і встановлюють хронологічне співвідношення цих слоев.Тіпологіческій метод служить для хронологічній класифікації. Здобуті при розкопках речі класифікують за такими ознаками: призначення предмета, місце і час його ізготовленія.Помімо суто археологічних методів, при розкопках застосовують й інші способи, запозичені з різних наук: встановлення абсолютних і відносних дат по річних кілець дерев, датування органічних залишків за змістом радіоактивного вуглецю, встановлення віку речей, виготовлених з обпаленої глини. Також при вивченні древніх предметів застосовуються металографія, спектральний аналіз, технічна петрографія і т.д.