Як виникла наука історія

Навіть у найбільш примітивних культурах етнографи знаходять елементи історичного знання. Однак історія як наука стала формуватися з появою древніх цивілізацій. Одним з центрів історичного опису Стародавнього світу стала Стародавня Греція. Автором першого історичного праці в цій державі став Геродот. Однак його твір сильно відрізнялося від сучасних історичних праць. Він не використовував критичний підхід, не критикував джерела, а просто викладав події згідно зі словами і записам очевидців, навіть якщо вони іноді носили фантастичний характер. Деякі грецькі автори перейшли до використання архівних документів. Важливим досягненням грецької історіографії стало створення єдиної хронології, заснованої на проведенні Олімпійських ігор.

Греція була не єдиним державою Стародавнього світу, де формувалася своя історіографія. Римські автори, наприклад Пліній Старший, грунтувалися на грецьких зразках. Інші римські автори (Светоній і Плутарх) заклали основу автобіографій. Існували й інші центри написання історії, наприклад Китай. Один з перших китайських істориків Сима Цянь створив працю, на який спираються і сучасні історики у вивченні Стародавнього Китаю.

Незважаючи на значну літературну спадщину давнину, формування історії як науки припало на період Середньовіччя та Відродження. Ранні середньовічні хроніки так само, як і стародавні книги, носили більш описовий, а не аналітичний характер, і нерідко представляли собою компіляції більш ранніх хронік без аналізу реальності описуваних в них подій.

У період Відродження стала розвиватися критична історична думка. Виникло розуміння того, що не всі дані древніх джерел слід приймати на віру, що існують підробки. Зразком ранньої критики джерел можна вважати працю Лоренцо делла Валли, присвячений так званій Константинова дару. Згідно з цим широко відомому в Середньовіччі документом, римський імператор Костянтин Великий передавав землі в дар римському папі Сильвестру. Константинов дар був основою для багаторічної боротьби церкви за світську владу.

Делла Валла з допомогою філологічного та фактичного аналізу зміг довести, що документ відноситься до набагато більш пізнього періоду, ніж правління Костянтина Великого, і що підробка була здійснена в ідеологічних цілях. Твір делла Валли стало основою для виникаючої в XV столітті критичної історіографії.

Формування історії як науки вступило в завершальний етап в епоху Просвітництва. Критицизм і реалізм філософів Просвітництва сприяв становленню історичних методів. Однак справді сучасний вигляд наука історія набула тільки в XIX столітті. З цього часу остаточно оформився поняття історичного джерела, коло джерел розширився - крім писемних пам'яток, історики все активніше стали залучати археологічні матеріали. Також історії допомогло розвиток лінгвістики. Саме в XIX столітті почалася поступова розшифровка раніше недоступних стародавніх мов - шумерського і давньоєгипетського. Історія з літературної творчості стала наукою зі своєю системою методів і доказів.