Етика - це розділ філософії, присвячений проблемам моралі і моральності. Історія етики, в тому числі і її виникнення, тісто пов'язано із загальною історією філософії.
Інструкція
Хоча зачатки філософських ідей можна знайти і в шумерської, і в давньоєгипетській літературі, про зародження філософії та етики в сучасному розумінні можна говорити тільки з часів Стародавньої Греції. Рання давньогрецька філософія була тісно пов'язана з міфологією, тому й перші питання, що розглядаються філософами, носили онтологічний характер. Мислителів цікавило насамперед те, як з'явився навколишній світ і людина. Пізніше інтереси філософів розширилися.
Етика бере початок з праць софістів. Представники цієї філософської школи відкрили, що закони природи не тотожні законам людського суспільства. Також софісти підкреслювали, що суспільні закони різні в залежності від держави, а значить, не безумовні і не універсальні. Аристотель розширив спектр досліджуваних етикою питань, додавши до них проблему розуміння блага, чесноти і доцільності.
З часів Стародавньої Греції етичні питання стали невід'ємною частиною значних напрямків філософської думки. Однак з розвитком етики інтерес до різних її областях змінювався. Якщо в рамках стародавньої філософії найважливішими поняттями були поняття блага, щастя і нещастя, то в християнській етиці вперше значне місце займає питання справедливості. Зокрема, особливо дискусійним питанням була теодіцея - пояснення і виправдання несправедливостей світу за умови існування всемогутнього і всеблагого Бога.
В епоху Відродження філософи все більше стали концентруватися на пошуку джерел етичних принципів людських суспільств. У XIX-XX століттях в рамках етики все частіше стали підніматися питання сенсу життя. Таким чином, можна зробити висновок, що етика як розділ філософії, виникнувши ще в Стародавній Греції, не залишається незмінною, продовжуючи змінюватися в залежності від проблем і питань, найбільш цікавих суспільству в конкретний історичний період.