Що таке латиноамериканські танці

В окремий вид бальної програми латиноамериканські (антильські) танці або просто latina оформилися в середині 19 століття. Своїм широким розповсюдженням вони зобов'язані вільної Північній Америці, в якій химерно змішалися культури, в тому числі і танцювальні, кількох рас. Так, іспанський народний танець, елементи якого виконували тореадори під час бою биків, став відомий всьому світу як пасодобль. Самбу привезли до Бразилії, а потім і до Європи, африканські невільники, румба і ча-ча-ча зародилися на Кубі і Гаїті.

Традиційна програма спортивних бальних танців, прийнята Федерацією бального спорту, починаючи з 1930 року включає в латиноамериканський розділ п'ять танців. Це джайв, самба, румба, ча-ча-ча і пасодобль. Всі вони виконуються в парі, чоловіком і жінкою, причому особливість латини на відміну від європейських танців в тому, що під час виконання партнери можуть як роз'єднувати контакт, так і притискатися один до одного дуже тісно. Всі латиноамериканські танці ритмічні й емоційні, а деякі з них відрізняються особливою чуттєвістю.

Як правило, на конкурсах і фестивалях танцюристи латини виступають в яскравих облягаючих нарядах з масою блискіток. Для дам допускається коротка спідниця і максимально відкрита спина, для партнера - облягаючий костюм.

Не тільки професіонали танцюють латиноамериканські танці. Так звана «клубна» латина давно вже стала одним з найпопулярніших напрямів масового танцю, як у Латинській Америці, так і в США, Європі та Росії. Сальса і бачата, меренге і мамбо - ці танці не вимагають відточеної майстерності, в них важливіше розкриватися повністю, перетворюючи руху в наповнену сенсом історію кохання і пристрасті. Не випадково ту ж бачату напівжартома-напівсерйозно називають «сексом на паркеті».

Протягом багатьох років культовим для всіх танцюристів латини є фільм «Брудні танці» з Патріком Суейзі, де у всій красі показані найпопулярніші з аматорських танців.