Що таке дисбактеріоз

Найчастіше дисбактеріоз виникає внаслідок прийому деяких лікарських засобів, наприклад антибіотиків або хіміопрепаратів, при незбалансованому або недостатньому харчуванні, порушенні роботи імунної системи, а також після перенесеного інфекційного захворювання. Мікроорганізми, які в нормі повинні бути присутніми в кишечнику, гинуть, а їх місце займає патогенна флора. Це веде до порушення роботи травної системи, розвитку анемії і авітамінозу.

Розрізняють декілька стадій дисбактеріозу. На першому? збій в роботі кишечника не надто помітний, так як патогенна флора розвинена незначно. При дотриманні режиму харчування корисні бактерії з часом відновлюються, а тому лікування або зовсім не призначається, або проводиться коротким курсом.

На другій стадії хвороби число корисних лакто-і біфідобактерій істотно знижується, а патогенні мікроорганізми починають стрімко розмножуватися. Це може викликати болі в животі, діарею і метеоризм. При появі цих симптомів має сенс здати аналізи, щоб зрозуміти, яких бактерій не вистачає. Лікування проводиться за допомогою пробіотиків, сорбентів (наприклад, активованого вугілля), а іноді і ферментних препаратів.

Третя стадія дисбактеріозу? це вже хронічний процес, який вимагає тривалого лікування. Замість корисних бактерій панують патогенні, а тому боротися з ними можливо лише за допомогою антибактеріальних препаратів. У дітей крім болю в животі і хронічного розлади стільця відзначається недобір маси тіла, а іноді і відставання у фізичному розвитку.

Четверта стадія дисбактеріозу, як правило, розвивається лише на тлі інших серйозних захворювань, а тому лікування має бути комплексним і, щоб уникнути рецидиву, тривалим. Симптоми дисбактеріозу в цьому випадку можуть бути найрізноманітнішими: це не тільки біль у животі та діарея, але і загальна слабкість, зниження працездатності, погіршення апетиту, стрімка втрата ваги.

Нерідко за дисбактеріоз приймають інші серйозні захворювання зі схожими симптомами, наприклад коліт або гельмінтоз. Саме тому важливо не ставити діагноз і не починати лікування «на око», а пройти обстеження і переконатися в тому, що причиною нездужання є саме дисбаланс кишкової флори.

Однак гіпердіагностика теж не дуже корисна, а тому якщо хвороба не заподіює серйозної дискомфорту, не варто кидати всі сили на її лікування. При легкому перебігу і міцний імунітет організм справляється з дисбактеріозом самостійно.