Досвід відстеження політичних настроїв активної частини суспільства через соціальні мережі вже є на Заході. Так, в США в Twitter ведеться сервіс мікроблогів, що порівнює кількість позитивних і негативних відгуків про того чи іншого учасника передвиборної компанії із загальною кількістю опублікованих записів. Щотижня аналізу піддається близько двох мільйонів записів про Барака Обаму або Мітте Ромні.
Розробниками системи, подібної західної, - терміналу «Призма» є компанія «медіології». Вона стверджує, що можливості розробки досить високі - в режимі реального часу можна обробляти інформацію, що надходить одночасно від 60 мільйонів джерел. «Призма» здатна відстежувати динаміку зміни в часі кількості позитивних чи негативних відгуків на ту чи іншу подію, враховуючи при цьому штучні накрутки, що виникають в результаті атак ботів.
Теми, обрані для статистичних вибірок, налаштовуються в ручному режимі. В інформації, що просочилася з Управління внутрішньої політики адміністрації Президента, стверджується, що термінал, встановлений там, дозволяє відслідковувати хід дискусій в соціальних мережах і блогах на LiveJournal, Twitter, YouTube. Джерело в адміністрації Президента, який Forbes називає надійним, стверджує, що до спостереження за блогами ставляться дуже серйозно, термінал встановлений безпосередньо в кабінеті керівника Управління В'ячеслава Володіна.
На сайті розробників стверджується, що за допомогою терміналу «Призма» можливо робити моніторинг активності користувачів і визначати той градус соцмедіа активності, який може призвести до зростання політичної та соціальної напруженості. Система відстежує збільшення протестних і екстремістських настроїв, дискусій про збільшення рівня цін, проблем ЖКГ, обговорення питань, пов'язаних із зарплатами і пенсіями, корупцією, рівнем медичного обслуговування та ін.
Цей інтерес влади до того, що хвилює інтернет-користувачів, яких з кожним роком стає все більше, звичайно, радує. Залишається тільки відкритим питання, наскільки вони зможуть правильно скористатися одержуваної інформацією, і наскільки влада буде готова вирішувати ті проблеми, які ставить перед нею частина населення країни, що користується соціальними мережами.