Ярослав Мудрий: у чому була його мудрість

Прізвисько князя «Мудрий» пояснюють його законотворчої та просвітницькою діяльністю. Всіх захоплювало, що князь сам читав книги, на ті часи це було справжнім дивом вченості. Їм була створена бібліотека грецьких і російських книг, яка для забезпечення загальної доступності була передана Софійському собору. Ярослав прагнув до того, щоб грамотність поширювалася повсюдно, у зв'язку з чим духовенству було доручено навчати дітей. Відкриття князем новгородського училища на триста хлопчиків в XI столітті викликало стільки ж захоплення, скільки могло викликати відкриття першого університету. Князь Ярослав Мудрий дав слов'янських землях перший рукописний закон - «Руська правда».

Князь Ярослав Мудрий зрозумів, що досягти могутності держава зможе шляхом стабільності і миру, а не веденням неупереджених громадянських воєн. Активну енергію, накопичену в масах, необхідно направляти на взаємовигідну торгівлю, господарське процвітання, дружбу з сусідами, заохочення ремесел, мистецтв, будівництва.

Вдалою є і зовнішня політика Ярослава. У 1030 році він здійснив похід на плем'я чудь, побудував там місто Юр'єв. Нанесену їм в 1036 році поразка печенігів було настільки нищівним, що вони ніколи більше не з'являлися на території держави Київського. Після трьох років боротьби з Візантією, в якій княже військо терпіло поразки, був укладений вигідний для Києва мир. Візантія відпустила полонених, підтвердила привілеї, встановлені раніше.

Старанна побожність князя не перешкоджала йому мислити про державну користь у церковних справах. Коли Ярослав відчув наближення смерті, він скликав своїх дітей і дав їм розсудливі повчання, бажаючи запобігти між ними всякі чвари. У літописах Ярослав заслужив ім'я мудрого государя, який повернув Росію втрачені в міжусобицях землі, проявляючи до свого народу непідробну любов.