Аутоімунний тиреоїдит: симптоми та лікування

Причини аутоімунного тиреоїдиту

Захворювання виникає в результаті часткового генетичного дефекту імунної системи, внаслідок чого клітини ендокринних залоз зазнають ряд морфологічних змін. Деструктивні зміни тканини щитовидної залози розвиваються поступово. У міру їх наростання можливий розвиток гіпотиреозу - стану, обумовленого низькою виробленням гормонів щитовидки.

Аутоімунний тиреоїдит вперше був описаний в 1912 році японським ученим Хашимото Хакарі, тому захворювання також носить його ім'я - тиреоїдит Хашимото.

Поширеність захворювання

Аутоімунний тиреоїдит діагностується у 3-4% населення, при цьому число жінок перевищує кількість чоловіків приблизно в 4-8 разів. Захворюваність серед дітей коливається в межах 0,1-1,2%.

Аутоімунний тиреоїдит: етіологія і патогенез

Запалення щитовидної залози викликається тим, що антитіла імунної системи починають приймати клітини органу за чужорідні і пошкоджують їх. З цієї причини знижується функція щитовидної залози, зменшується продукція тиреоїдних гормонів. Також на тлі аутоімунного процесу можливе тимчасове збільшення вироблення гормонів - тиреотоксикоз (гіпертиреоз).

Аутоімунний тиреоїдит відносять до числа спадкових захворювань, і це підтверджується тим, що він часто зустрічається у близьких родичів.

Симптоми аутоімунного тиреоїдиту

Для даного захворювання характерно дифузне, частіше симетричне ущільнення щитовидної залози, «вузлуватість» органу при пальпації. Суб'єктивно пацієнт може відчувати труднощі при ковтанні та диханні, помірні болі в районі щитовидки. Існує дві форми тиреоїдиту - гіпертрофічний і атрофічний: у першому випадку щитовидна залоза збільшена, у другому - зменшена або в нормі. Однак зниження функції органу характерно для обох форм. Необхідно диференціювати аутоімунний тиреоїдит від підгострого тиреоїдиту, раку щитовидної залози, вузлового зоба та інших видів хронічного тиреоїдиту.

Аутоімунний тиреоїдит: лікування

Специфічного лікування аутоімунного тиреоїдиту не існує. При гіпотиреозі призначають замісні гормональні препарати, при поєднанні з підгострим тиреоїдитом - глюкокортикоїди (найчастіше преднізолон). Також застосовуються лікарські засоби на основі перстачу білої та імуномодулятори. При швидкому збільшенні розмірів щитовидної залози і супутньому стисненні трахеї і судин показано оперативне втручання.