У нашій країні більше півмільйона дітей не мають родини. Щороку це число неухильно зростає, а питання усиновлення були і залишаються одними з найбільш актуальних у соціальній сфері.
Інструкція
Сімейне законодавство визнає усиновлення пріоритетною формою влаштування дітей на виховання в сім'ю, оскільки в цьому випадку встановлюються родинні зв'язки між малюком і тими, хто не є її біологічними батьками. Права та обов'язки усиновленої повністю прирівняні до прав та обов'язків рідних дітей. Тим часом, сама процедура усиновлення досить складна і багатоступенева. Перш за все, необхідно знати, хто і яким чином має право стати усиновлювачами.
За законом усиновлювачами можуть бути повнолітні чоловіки і жінки за винятком недієздатних осіб-тих, хто був позбавлений батьківських прав (чи обмежений у цих правах) - осіб, які не мають доходу, що забезпечує дитині прожитковий мінімум-тих, хто не має постійного місця жітельства- осіб , які мають судимість або мали її за тяжкі злочину-тих, чиї житлові умови не відповідають нормам- осіб, які хворіють на туберкульоз і деякими іншими захворюваннями. Усиновити дитину може не тільки сімейна пара, а й самотні громадяни. Однак одного і того ж малюка не можуть усиновити дві особи, які не перебувають у законному шлюбі.
Перший етап усиновлення передбачає збір пакету документів для отримання особливого висновку про можливість даних громадян бути усиновлювачами. У цей пакет входить коротка автобіографія, довідка з роботи, копія фінансового особового рахунку або свідоцтво про право власності на житло, довідка про відсутність судимості, медичний висновок про стан здоров'я, копія свідоцтва про шлюб для сімейної пари, документи, що підтверджують відповідність житлових умов санітарним і технічним нормативам.
Вищеперелічені документи разом із заявою про можливість бути усиновлювачем подаються бажаючими до органу опіки та піклування за місцем проживання. Ці функції виконує або виконавча влада суб'єкта федерації, або органи місцевого самоврядування. Необхідним для початку процедури усиновлення є також документ про проходження підготовки для можливості бути батьком. Його можна отримати, пройшовши спеціальний навчальний курс при органах опіки (так звані школи прийомних батьків).
Після отримання пакету документів орган опіки та піклування проводить процедури обстеження умов життя потенційних батьків і складає спеціальний акт. Потім готується висновок про можливість заявників бути усиновлювачами. При позитивному рішенні громадяни ставляться на облік як кандидатів в усиновлювачі.