Чому Москва стала центром

Москва відрізнялася вигідним геополітичним становищем, перебуваючи на перетині сухопутних і водних шляхів. Завдяки цьому вона швидко перетворилася на великий торговий центр. Від набігів її в значній мірі захищали ростуть навколо густі ліси, а також сусідні князівства.

Один з факторів, які сприяли піднесенню Москви, - це гнучка політика князів, їх вміння використовувати слабкості суперників проти них же. Вони діяли в залежності від обставин, переслідуючи власну вигоду, навіть якщо з точки зору моралі їхні дії були сумнівними. Так, в 1327, коли піднялося повстання в Твері проти збирачів данини для Орди, князь московський Іван Калита (в перекладі «грошовий мішок») відправився разом з військами Орди на Твер з каральними цілями. Натомість йому дістався ярлик на велике князювання, який перейшов потім до його старшого сина Семену Гордому (роки правління 1340-1353) і молодшому синові Івану Kpaсному (роки правління 1353-1359). І при них передумови для становлення Москви як центру консолідації російських земель стали більш реальними.

Після товариського повстання Золота Орда скасувала збір данини з російських земель баскаками. Іван Калита був призначений великим князем і отримав функції судові та посередницькі, щоб вирішувати спори дрібних удільних князів. Це сприяло підвищенню статусу Івана Калити і, відповідно, Московського князівства. Довгий час збираючи данину з підвладних Орді земель, він налагодив постійні з ними зв'язку. Щоб ефективно збирати данину, був потрібний контроль над господарством, і для цього був сформований адміністративний апарат. Служили в ньому придворні знатні люди, а також найосвіченіші і грамотні жителі російських міст. Так почалося утворення владної структури столиці.

Московські князі після відсилає данини у Золоту Орду, частина зібраних коштів зберігали у себе. На ці кошти Калита мав можливість викуповувати ярлики на князювання у ординців і завдяки цьому включив Галич, Углич і Белоозеро до складу Московського князівства. Наявність судових функцій у московських князів теж зіграли свою роль в централізації: питомі правителі дрібних сусідніх князівств більше не могли безпосередньо звертатися до ординським ханам зі скаргами, і випадки інтриг проти Москви скоротилися. Навпаки, вони стали шукати в Москві покровительства, стаючи фактично її васалами. Оскільки тут був досить високий рівень життя, багато жителів сусідніх князівств прагнули переїхати в Москву, тому її населення зростало.

При Івана lll (роки правління 1462-1505) були приєднані до Московським володінь нові землі: ярославські, Суздальській-нижегородські, Перм, Ростовське князівство, Новгород, Твер і вятские землі. У 1476 р Іван lll відмовився платити данину розпалася на той час Орді, вона ж так і не зважилася воювати з росіянами через свою ослабленности. Московський князь Іван lll в 1485 став називатися государем всієї Русі.