Чому євро може перестати бути єдиною валютою Європи

Єдина європейська валюта вводилася з великими складнощами, проте всі країни, що увійшли до єврозони, розуміли її перевага. Десять років існування єдиної валюти довели правильність прийнятого наприкінці минулого століття рішення. Тим не менш, на тлі економічної кризи останніх років зона євро дала тріщину, і невідомо, чи вдасться їй встояти.

Проблеми світової економіки накопичувалися десятиліттями, тому криза 2008 року для багатьох експертів не став несподіванкою. Європейським країнам вдалося подолати першу хвилю кризи, але для багатьох входять до єврозони його наслідки виявилися дуже важкими. Зокрема, для Греції, фактично опинилася банкрутом. Якби не бажання інших європейських країн не допустити прецеденту догляду із зони євро, Греція вже давно б знову повернулася до драхми. Багатомільярдні кредити Євросоюзу не дали країні потонути, але і не змогли витягнути її з болота фінансової кризи. Владі Греції абияк вдалося провести низку непопулярних законів, що передбачають скорочення зарплат, пенсій, вивільнення десятків тисяч робочих місць. Але навіть це не рятує країну, ряд експертів вважає, що вихід Греції з єврозони є лише питанням часу.

Якби справа обмежилася лише Грецією, Євросоюз, можливо, і пішов би на цю жертву. Але в тяжкому становищі знаходиться цілий ряд європейських країн, тому позбавлення від Греції не вирішує проблеми. Ірландія, Іспанія, Португалія, Італія теж зіткнулися з великими економічними складнощами, рейтингові агентства то й справа знижують їх статус. Ростуть процентні ставки по випускається цими країнами борговими цінними паперами, що саме по собі свідчить про надзвичайно важкій ситуації - ніхто вже не хоче давати їм гроші під маленькі відсотки. За розрахунками агентства Moody's, Греція та Ірландія не зможуть вийти зі складної ситуації мінімум до 2016 року, для Іспанії, Португалії та Італії важкі часи триватимуть до кінця 2013 року.

На цьому тлі особливо гостро звучать пропозиції з Парижа і Берліна виділити з єврозони шість найуспішніших країн, щоб разом рухатися далі. Франція і Німеччина витрачають на стабілізацію ситуації в зоні євро величезні кошти, що не може не викликати невдоволення їх платників податків. Іншим варіантом може стати посилення контролю Брюсселя над фінансами входять в зону євро країн, але цьому опираються вже самі країни єврозони. У підсумку виникла ситуація, з якої неможливо вийти без тих чи інших втрат. Залишається вирішити, чим або ким можна пожертвувати, щоб зберегти хоча б видиму стабільність зони єдиної європейської валюти.

Варто відзначити, що не так давно був проведений конкурс на кращий проект з найбільш безболісного варіанту розпаду єврозони - вже сама поява таких конкурсів говорить про те, що зона євро важко хвора. І немає нічого дивного в тому, що багато країн єврозони починають потихеньку, без зайвого шуму, готуватися до можливого несприятливого розвитку подій, прораховуючи найбільш оптимальні варіанти повернення до національних валют.