Криза в Греції має боргові коріння. Тривалий час країна користувалася кредитами для здійснення непродуманих соціальних програм, в результаті чого необґрунтовано зростала заробітна плата у державному секторі, а також соціальні допомоги. В результаті такої політики уряду Греція опинилася в борговій ямі, не маючи можливості розрахуватися за зобов'язаннями перед кредиторами.
Слідуючи рекомендаціям міжнародних фінансових кіл, Греція все ж ввела економію у всіх сферах соціального життя. Проте заходи ці були запізнілими і призвели лише до загострення ситуації в суспільстві. Результатом стали масові заворушення, страйки на виробництві, всілякі акції протесту.
Експерти Європейського Союзу розробляють план заходів по виходу Греції з кризи. У число заходів включено зняття внутрішніх ринкових обмежень, спрощення реєстрації компаній, зниження частки привілейованих професій. Планується також відкрити держсектор для конкуренції з приватними виробниками. Проте самотужки Греція вже не в змозі впоратися з проблемами в економіці.
До тих пір, поки Греція залишається в єврозоні, Європейський Союз буде її підтримувати, заявив в одному з виступів Жозе Мануїл Баррозу, голова Європейської комісії. Умовою для цього є виконання зобов'язань, що виробляються об'єднаною Європою та Міжнародним Валютним Фондом. Інструментом для фінансової допомоги мають стати спеціальні структурні фонди.
Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле пообіцяв, що уряд його країни розгляне додаткові заходи зі стимулювання економіки Греції. Щоб така допомога була надана, необхідні гарантії того, що фінансова підтримка буде поєднуватися з радикальними змінами в структурі економіки та з проведенням в країні намічених реформ. Експерти вважають, що Німеччині, що має найбільш сильну економіку серед країн єврозони, належить зіграти ключову роль у подоланні кризових явищ, що торкнулися Грецію.